"Удар" по мізках

Автор: Володимир Йадороб

Дещо неприємна, але прекрасна у своїй феєричності історія сталася влітку з кіровоградською міською організацією «Удару». На цей партійний осередок був здійснений рейдерський напад.

Ну, хіба ви не знаєте, як відбуваються рейдерські атаки? Одного прекрасного дня головний кіровоградський «ударник» Олександр Макієнко провів міську конференцію партії, внаслідок якої повністю змінився склад партійної ради – туди потрапили тільки люди, вірні особисто Макієнку. А усі інші отримали одкоша.

Потім, правда, вияснилося, що чотири з п`яти членів партради про конференцію не чули ні сном, ні духом. І, зрештою, Макієнко отримав копня під зад і вилетів з партії зі швидкістю звуку.

Відхиляючись від головної теми цієї повчальної історії, слід сказати одну важливу річ. Карди вирішують все. Той, хто цього не розуміє – приречений на поразку настільки ж певно, як Межигір`я на пакращєння життя Януковича вже сьогодні.

Лідер «Удару» Віталій Кличко розуміє це як ніхто добре. Просто тому, що кадрове питання – це його споконвічний головний біль. Щоправда, вирішує він його найгіршим із можливих способів, заповнюючи вакантні місця різномнітним непотрібом, який, в свою чергу, потім прогнозовано створює Кличку проблеми вселенського масштабу.

Саме так і сталося у випадку з кіровоградською міською парторганізацією, очолюваною Макієнком. Однак, як відомо, один з основоположних законів гідродинаміки передбачає підвищену плавучість об`єктів певного фізіологічного походження. І Макієнко таки не втонув.

Минуло усього лише кілька місяців – і цей достойник сплив у Києві. Причому сплив так, що доводиться сумніватися – чи не підвищили його по партійній лінії у такий специфічний спосіб?

Тому що тепер Макієнко – секретар окружної виборчої комісії № 212 у м.Києві. Це – мікрорайони Поздняки, Осокорки та Харківський.

Тут від «Удару» балотується персонаж, не менш феєричний, ніж Макієнко. Кирило Куликов – це блакитна мрія кожного журналіста, який займається дослідженням глибин людського глупства, цинізму та безпринципності. Кирило Куликов – це наочний доказ відвертої тупості кадрової політики Кличка, оскільки «любовь зла – и козлы этим пользуются». Кирило Куликов – це свідчення того, наскільки масштабно використовують Кличка різні льовочкіни з фірташами. І питання лише в тому, чи він сам про це знає.

Про Куликова можна писати епос. Про його стосунки з «лужніковською» братвою. Про те, як він дослужився за півтора року до полковника МВС, отримавши за цей час 11 нагород і статус учаника бойових дій. Про його скромний будиночок на 500 квадратних метрів. Зрештою, про його «перебіжки» з НУНС до ЄЦ, а звідти – вже до «Удару». Коротше, той ще «тушканчик».

Сьогодні «тушка»-Кірюшка, як його ласкаво називають поза очі колеги по парламенту, пише нову сторінку своєї прекрасної і повчальної історії. Він – таємний кандидат від влади.

Про це свідчить багато різних фатів. Скажімо, на окрузі на нього працює увесь можливий адмінресурс. 12 з 18 членів окружної виборчої комісії слухняно виконують волю Кірюши – в тому числі й представник Партії регіонів. Ну який опозиційний кандидат (а «Удар» же позиціонує себе опозиційним, нє?) може дозволити собі цілковито контролювати ОВК з представниками влади включно?

І хто ще, окрім представника влади, здатен засадити «по самі гланди» олігарху, власнику мережі «Фуршет» Баленку у суді? Тож вуха Льовочкіна у виборчій кампанії Куликова стирчать звідусіль, як Янукович з дебаркадера.

А до чого ж тут Макієнко, спитаєте ви? Усе дуже просто. Макієнко, посівши місце секретаря ОВК №212, одразу ж вступив до «пулу Куликова». Це не дивно, адже сьогодні цей партійний рейдер кіровоградського розливу є членом партії «Молодь до влади».

Що? Як це ви не чули про таку поважну політичну силу? Та ж вона за жеребкуванням отримала право на квоту в ОВК по всій Україні! Таке щастя перепадає тільки лідерам перегонів, да.

Так от «Удар», до якого жереб не був настільки прихильним, навіть не приховує, що перекупив у кількох подібних партєйок – в тому числі і у «Молодь до влади» - їхні квоти у ОВК.

І тепер в ОВК №212 склалася чудернацька, карколомна ситуйовина: колишній голова кіровоградської організації «Удару», якого вигнали за порушення статуту партії, представляє у столичній ОВК інтереси іншої партії, квоти якої перекупив той- таки «Удар», чий кандидат у цьому окрузі – стовідсоткова тушка влади.

Воістину, це таки справді «Удар»... по мізкам... А точніше – вже цілий інсульт.