Опозиція впіймалась на “мовний” гачок

Опозиція називає підписаний Януковичем напередодні документ не “законом”, а тільки “актом”. Як сформулював В'ячеслав Кириленко, “незаконно поставлений підпис під незаконно затвердженим актом” не дає можливості вважати закон Колесніченка — Ківалова діючим Законом України.

Про те, що закон прийняли з порушеннями, було відомо й раніше: перший віце-спікер Адам Мартинюк, котрий вів те засідання Ради, забув повторно внести уже відхилений було документ до порядку денного. Тобто голосувати за сам законопроект депутати ще не мали права. Проте чи мав право підписувати його президент, тим самим вводячи в дію — питання, щодо якого юристи можуть висловлювати цілком протилежні думки.

Опозиціонери, однак, не морочать собі голову складнощами. Як заявив на прес-конференції Анатолій Гриценко, закон “завідомо злочинний”, тож виконувати його не можна. Анатолій Степанович навів паралель із Нюрнберзьким процесом, під час якого, мовляв, нацистським лідерам не допомогли посилання на те, що вони лише виконували накази. Тепер опозиція обіцяє — звичайно, після своєї перемоги — що на кшталт Нюрнберга “і Литвину, і всім депутатам, котрі тиснули кнопки, і Януковичу”.

Останній, підписавши закон, за словами Гриценка, показав себе “не ведучим, а ведомым”. Є такий термін у бойовій авіації, пояснив політик, котрий свого часу і вчився, і викладав у Київському вищому військовому авіаційному інженерному училищі. Але так і не згадав українського слова “ведений”.

Гриценко також наголосив, що опозиція “не має наміру втягуватись в ігри” з поправками до закону, котрі нібито розроблятиме створена Януковичем “експертна група”.

В свою чергу, Сергій Соболєв розповів, що опозиція ініціюватиме рішення місцевих рад про невизнання “мовного” закону. Як висловився депутат, “уцих громадах діятиме стаття 10 Конституції, яку ніхто не може скасувати”. При цьому опозиція не організовуватиме спеціально масових акцій протесту, додав Соболєв.

Чи існують реальні шанси скасувати скандальний “закон”? Про це в коментарі Тиждень.ua розповів один зі співавторів Конституції України, народний депутат кількох скликань, професор права Віктор Мусіяка.

“Підстави звертатись до КС є просто зараз, адже закон у цілій низці положень суперечить Конституції”, - вказує експерт. Хоча й не дуже вірить у те, що КС сьогодні може прийняти рішення на користь української мови.

Що стосується порушень регламенту, з якими приймався документ, то тут наш співрозмовник бачить неоднозначну ситуацію. З одного боку, нещодавно конституційні судді втрутились у регламент ВР, визнавши неконституційною прописану там процедуру обрання спікера. З іншого, нагадує Віктор Мусіяка, як такого, закону про регламент немає — є закон “про прийняття регламенту”. І в принципі КС може вирішити, що розібратись із порушеннями цього документу — внутрішня справа парламенту.

Утім, на відміну від ситуації з реєстрацією Тимошенко та Луценка, з приводу мови опозиціонери до судів наразі не збираються. Уже під кінець прес-конференції Арсеній Яценюк квапливо сказав, що в разі своєї перемоги опозиція скасує “мовний” закон через парламент. Але професор Мусіяка впевнений, що це нереально.

“За Конституцією, Верховна Рада може прийняти будь-який закон, і може будь-який закон скасувати. Але кожне таке рішення теж приймається у вигляді закону. Тобто йдеться про “закон про скасування закону”, - пояснив експерт. - “Між тим, усі закони, прийняті Верховною Радою, набувають чинності після підпису президента. Чи підпише нинішній президент закон про скасування “мовного” закону? Сумніваюся”.

Подолати президентське вето, звісно, можна. Але для цього потрібно мати конституційну більшість у Раді — 300 голосів з 450-ти. Опозиція ж, особливо з урахуванням змішаної виборчої системи, явно не набере й звичайної більшості.

Утім, опозиціонери про це теж подумали — хоч і дещо своєрідно. Вони хочуть “почати процедуру імпічменту”. “Вважаємо, що дії Януковича підпадають під склад злочину, і це є ще однією додатковою підставою для імпічменту президента Віктора Януковича”, - сказав про це Яценюк.

Проте процедура імпічменту в Україні неможлива: за жодного президента Верховній Раді так і не вдалося прийняти закону про спеціальних слідчих та інших законів, котрих для імпічменту вимагає Конституція. Відтак опозиціонери йдуть досить дивним шляхом: через збір підписів депутатів місцевих рад, котрі підтримують відставку Януковича.

За словами Сергія Соболєва, “перше рішення про початок процедури імпічменту” було прийнято за його участі в середу, під час “народного віче” у Миколаєві на Львівщині. Тепер під рішенням “повинен підписатися кожен депутат кожної ради, який це підтримує”.

Ефективність такої стратегії з юридичної точки зору — нульова. Проте подібні кроки цілком вкладаються у передвиборчу стратегію, котра вимагає від опозиції максимально мобілізувати своїх виборців.

На жаль, сюди ж відноситься і “мовна” тема. Ініціативи “невизнання незаконного акту”, які опозиція розпочинає в західних і центральних областях, гуртують протестний електорат, але водночас, при “правильній” інформаційній подачі провладними телеканалами, гуртуватимуть і проросійське населення східних та південних регіонів. Якщо припустити, що головною метою творців “мовного” закону було не так підвищення рейтингу Партії регіонів, як подальше поглиблення суспільного розколу, то доводиться визнати, що передвиборча логіка робить опозицію їхніми невільними помічниками.

Джерело: УТ