Одна подія-випадок,дві є збігом обставин,а три ...ч.ІІ
- 10.11.13, 21:43
- Група підтримки ЮВТ
Початок: http://blog.i.ua/community/3034/1306186/
Продовжимо далі наші конспірологічні побудови...
Частина 2. Темне минуле Віктора Ющенка
Перш ніж розглядати причини, чому Юлію Тимошенко хотіли переслідувати майже одразу після закінчення Помаранчевої Революції, і хто так шалено опирався її призначенню на пост прем'єр-міністра, слід розглянути, що ж саме змушувало Ющенка підкорятись цій волі, і чому він зрештою підписав угоду із своїми власними ворогами - Партією Регіонів.
Майже десять років тому в українській політичній еліті склалась негласна угода "don't tell - don't ask" про походження першого мільйона кожного з її фігурантів. Зрозуміло, що в каламутній водичці початку 90-х років просто неможливо було зробити "чистий" капітал вже в силу того, що законодавство змінювалось по кілька разів на місяць, та й взагалі не було зрозуміло, який закон працює, а який - ні. Якщо розбирати події тих часів, то ніяких тюрем не вистачить - сядуть всі, починаючи від олігарха, і закінчуючи дрібними службовцями і працівниками, які від хронічного безгрошів'я тягли все, що погано лежить.
Однак "справою ЕЕСУ" проти Тимошенко Партія Регіонів цей негласний пакт порушила. Виявилось, що події 90-х років не для всіх є "забороненою темою". Що ж, в такому разі, ми теж можемо розконсервувати архіви тих далеких часів, і поглянемо, можливо, там знайдеться причина такої дивної поведінки самопроголошеного лідера Майдану.
Згідно офіційної біографії Ющенко завжди був демократом, лібералом і навіть ярим українофілом. Настільки, що в 1999 році до Ющенка приходили Вячеслав Чорновіл та Віктор Пинзеник із пропозицією... стати президентом [1]. І дійсно. Образ такого собі мудрого сільського пасічника, який він для себе обрав, настільки захопив більшу частину нашого населення, що вони побачили в ньому реалізацію своєї мрії про справді українського лідера. Однак великий подив викликає посилання на Вячеслава Чорновола як "політичного батька" Ющенка. Адже ще так недавно демократичний рух "Україна без Кучми" той-таки Ющенко називав "фашистами"[2]. На таке не міг погодитись "політичний учень" Вячеслава Чорновола, навіть під страшенним тиском Кучми. Потім, щоб "відбілити" заплямований образ головного демократа країни, довелось підключати Литвина [3] і списати все на "дописку". Однак особисто мені це видається недолугою відмазкою, спробою перекласти з хворої голови на здорову. Тому що в 2009 році Ющенко повторив свій епічний подвиг, порівнявши Юлію Тимошенко із Гітлером [4], на цей раз публічно, перед ошелешеними мешканцями міста Жовква Львівської області, і не знайшлося вірного Литвина, який міг би взяти на себе всю вину.
Націоналісту, політичному учневі Вячеслава Чорновола, такого просто не прийшло б в голову. Зате такі порівняння регулярно приходять в голову... Вітренко [5]. Хто ж ви насправді, пане Ющенко?
Знову приглянемось до найближчого післямайданного періоду. І тут знову починаються якісь чудеса. Страшне самоубивство Кравченка, яке сколихнуло Україну 4 березня 2005 року [6] змусило Ющенка публічно відхреститись від нього [7]. Однак рукописи не горять, і можна легко знайти, що саме думав Ющенко про Кравченка раніше. Він вважав його принциповою і чесною людиною [8]. А вже зараз нам відомо, що Юрій Кравченко володів якоюсь убивчою інформацією про смерть Вячеслава Чорновола [9]. Звісно, не можна покладатись на слова Тараса Чорновола, який часто озвучував відверту брехню, вигідну своїм нинішнім патронам. Однак куди в такому разі приліпити інші свідчення, що Ющенко міг знати про майбутнє "самовбивство" Кравченка, і просто нічого не зробив [10]. О ні, я не звинувачую Віктора Ющенка в організації убивства Кравченка. Я просто зауважую, що якусь вигоду в тому він мав... хоча б ту, що зміг остаточно поховати ту частину свого життя, в якому Кравченко був "принциповим і надійним", а Кучма був його "батьком" [11].
Однак стривайте, іще в 1999 році Ющенку пропонував стати президентом сам Чорновіл. Як же тоді в 2001-му він міг вважати Кучму "батьком"?..
Цілком можливо, що ці слова - легенда, чиї корені ростуть із емоційної фрази дружини Чорновола Атени Пашко, сказаної нею в далекому 2001 році [12]. Адже насправді великий дисидент був близьким не з Ющенком, а з Вадимом Гетьманом [13], його патроном та учителем. А Гетьман теж уже на тому світі, і небагато розкаже про те, які насправді відносини були між Вячеславом Максимовичем та Віктором Андрійовичем...
Дивина, правда? Люди, які могли б пролити світло на те, ким був Ющенко до свого "демократичного" теперішнього, уже давно нічого не можуть розповісти. Що ж такого криється в минулому Ющенка, що він так мляво реагував на убивство своїх найближчих друзів - Чорновола, Гетьмана, Кравченка, і їх таємничі смерті досі не розслідувані? Не міг нічого зробити? Чи міг, але не наважувався, бо боявся, що на світло випливе оте саме минуле, яке він все життя намагався поглибше поховати, щоб не плямувати світлий образ Першого Демократичного Президента? І цей страх майстерно використовував хтось, у кого в сейфі лежить папочка із документами, які могли безповоротно знищити ореол Лідера Майдана, і зробити його тим, ким він був весь час - звичайним пострадянським президентом, який міцно висить на кремлівському гачку, але за певні "поступки" йому дозволено грати роль "европейця".
Про поступки ми поговоримо трохи далі, а зараз давайте копнемо глибше, повернувшись до початку української незалежності. Юлія Тимошенко тільки робила перші кроки в бізнесі, коли Віктор Андрійович Ющенко керував комерційним банком "Україна". Його банкрутство уже настільки затаскана річ, що іноді здається - це банкрутство для того і було потрібно, щоб приховати щось значно більш масштабне і дуже-дуже некрасиве.
В 1994 році відбулась спроба відколоти від України Крим, використовуючи абхазький варіант, із таким собі Юрієм Мєшковим - "першим президентом Криму" [14]. Протримався цей самопроголошений президент доволі довго - з лютого 1994 року по березень 1995 р. На такий довгий термін необхідні були гроші, і немаленькі. Прийнято вважати, що їх виділили російській спецслужби, по тій же схемі, що й в Абхазії.
І тут знову починаються дивні збіги. Була тоді така фірма, "Імпекс 55", про яку нині пам'ятають хіба що лічені люди. Дивна була фірма. Серед її клієнтів були Юрій Мешков, тоді ще простий народний депутат, В. Кличников, лідер так званого "Русского Движения Крыма" та Є. Жагорніков, керівник кримського ДАЇ [15]. Дивний збіг, правда? Всі ці люди потім зіграли чільну роль в перевороті 1994 року.
Однак мало кому відомо, що саме фірмі "Імпекс 55" комерційний банк "Україна" виділив 804 мільйона рублів на практично безвідсоткову позику (8%, якщо точно). Причому назад в банк ці гроші так і не повернулись [15]. Чи не було це отим самим "уставним капіталом" для майбутнього перевороту?
Можна, звісно, зауважити, що Ющенко міг нічого не знати, і виділив кредит просто з комерційних міркувань... Однак ця версія не витримує критики. Ющенко прекрасно знав цю фірму, адже проводив семінари саме на її рахунок в далекому 1991 році [15]. Знав він і про те, куди йдуть гроші, що він виділяє - адже всі платежі "Імпекс 55" проводила через "Україну". А це були... "политические консультации и организация контактов с Верховным Советом и правительством России" [16].
Взагалі, співробітництво між "Імпекс 55" та Ющенком було досить плідним. Шляхи їх розійшлись тільки після безпосереднього перевороту, коли, очевидно, Віктор Андрійович второпав нарешті, в що саме вляпався по саму свою маківку, і пошвидше состряпав крах банка "Україна", щоб все приховати. І потім все життя він страшно і панічно боявся, що хтось дізнається про його причетність до фінансування однієї із найбільших (і майже вдалою) спроб дестабілізувати Україну з боку Кремля. І цей страх було кому використати.
Адже це не дитячі іграшки, типу там офшорних розрахунків, чи копійчаних хабарів, які, до того ж, були просто вигадкою прокуратури. Це пряма участь в політичних іграх Кремля, спрямованих на розкол України. В нашому суспільстві, де один тільки, сяк-так фактажний, натяк на співпрацю з Кремлем, нищить репутацію політика, для Ющенка така інформація була б гарантованою політичною смертю. Особливо в часи після Майдану, коли люди раділи, що змогли перебороти інфернальний подих диктатури, який насувався на них зі Сходу.
Тому він і підписав угоду того вечора у Кучми. Тому він і виконував слухняно все, що необхідно, аби прем'єр-міністром не стала Юлія Тимошенко. Тому він, зрештою, і привів до влади людину, яка не робила таємниці з того, що є кандидатом від Кремля - Віктора Януковича.
Далі буде...
Примітка: посилання [15] та [16] - це різні редакції однієї і тієї ж статті. Просто в останній є скани деяких платіжок.
1. http://www.pravda.com.ua/articles/2005/01/13/3006123/
2. http://www.pravda.com.ua/news/2001/02/14/2981881/
3. http://vsenovosti.in.ua/news/0310146
4. http://ura-inform.com/ru/politics/2009/12/14/prezident
5. http://www.from-ua.com/politics/44408c8d0ae19/
6. http://www.pravda.com.ua/ukr/news/2005/03/4/3007655/
7. http://dt.ua/POLITICS/yuschenko_za_10_rokiv_povnistyu_zminiv_svoyu_dumku_pro_kravchenka.html
8. http://www.pravda.com.ua/news/2001/12/1/2985521/
9. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?chornovil_kravchenko_pri_yushhenku_govoriv_pro_vbivstvo_batka&objectId=80115
10. http://dr-jfrost.livejournal.com/78548.html
11. http://www.pravda.com.ua/news/2001/09/11/2983783/
12. http://maidanua.org/arch/arch2001/1009366540.html
13. http://podrobnosti.ua/analytics/2005/04/08/202844.html
14. http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/
15. http://www.compromat.ru/page_27069.htm
16. http://www.usinfo.ru/juschenko.htm
Продовжимо далі наші конспірологічні побудови...
Частина 2. Темне минуле Віктора Ющенка
Перш ніж розглядати причини, чому Юлію Тимошенко хотіли переслідувати майже одразу після закінчення Помаранчевої Революції, і хто так шалено опирався її призначенню на пост прем'єр-міністра, слід розглянути, що ж саме змушувало Ющенка підкорятись цій волі, і чому він зрештою підписав угоду із своїми власними ворогами - Партією Регіонів.
Майже десять років тому в українській політичній еліті склалась негласна угода "don't tell - don't ask" про походження першого мільйона кожного з її фігурантів. Зрозуміло, що в каламутній водичці початку 90-х років просто неможливо було зробити "чистий" капітал вже в силу того, що законодавство змінювалось по кілька разів на місяць, та й взагалі не було зрозуміло, який закон працює, а який - ні. Якщо розбирати події тих часів, то ніяких тюрем не вистачить - сядуть всі, починаючи від олігарха, і закінчуючи дрібними службовцями і працівниками, які від хронічного безгрошів'я тягли все, що погано лежить.
Однак "справою ЕЕСУ" проти Тимошенко Партія Регіонів цей негласний пакт порушила. Виявилось, що події 90-х років не для всіх є "забороненою темою". Що ж, в такому разі, ми теж можемо розконсервувати архіви тих далеких часів, і поглянемо, можливо, там знайдеться причина такої дивної поведінки самопроголошеного лідера Майдану.
Згідно офіційної біографії Ющенко завжди був демократом, лібералом і навіть ярим українофілом. Настільки, що в 1999 році до Ющенка приходили Вячеслав Чорновіл та Віктор Пинзеник із пропозицією... стати президентом [1]. І дійсно. Образ такого собі мудрого сільського пасічника, який він для себе обрав, настільки захопив більшу частину нашого населення, що вони побачили в ньому реалізацію своєї мрії про справді українського лідера. Однак великий подив викликає посилання на Вячеслава Чорновола як "політичного батька" Ющенка. Адже ще так недавно демократичний рух "Україна без Кучми" той-таки Ющенко називав "фашистами"[2]. На таке не міг погодитись "політичний учень" Вячеслава Чорновола, навіть під страшенним тиском Кучми. Потім, щоб "відбілити" заплямований образ головного демократа країни, довелось підключати Литвина [3] і списати все на "дописку". Однак особисто мені це видається недолугою відмазкою, спробою перекласти з хворої голови на здорову. Тому що в 2009 році Ющенко повторив свій епічний подвиг, порівнявши Юлію Тимошенко із Гітлером [4], на цей раз публічно, перед ошелешеними мешканцями міста Жовква Львівської області, і не знайшлося вірного Литвина, який міг би взяти на себе всю вину.
Націоналісту, політичному учневі Вячеслава Чорновола, такого просто не прийшло б в голову. Зате такі порівняння регулярно приходять в голову... Вітренко [5]. Хто ж ви насправді, пане Ющенко?
Знову приглянемось до найближчого післямайданного періоду. І тут знову починаються якісь чудеса. Страшне самоубивство Кравченка, яке сколихнуло Україну 4 березня 2005 року [6] змусило Ющенка публічно відхреститись від нього [7]. Однак рукописи не горять, і можна легко знайти, що саме думав Ющенко про Кравченка раніше. Він вважав його принциповою і чесною людиною [8]. А вже зараз нам відомо, що Юрій Кравченко володів якоюсь убивчою інформацією про смерть Вячеслава Чорновола [9]. Звісно, не можна покладатись на слова Тараса Чорновола, який часто озвучував відверту брехню, вигідну своїм нинішнім патронам. Однак куди в такому разі приліпити інші свідчення, що Ющенко міг знати про майбутнє "самовбивство" Кравченка, і просто нічого не зробив [10]. О ні, я не звинувачую Віктора Ющенка в організації убивства Кравченка. Я просто зауважую, що якусь вигоду в тому він мав... хоча б ту, що зміг остаточно поховати ту частину свого життя, в якому Кравченко був "принциповим і надійним", а Кучма був його "батьком" [11].
Однак стривайте, іще в 1999 році Ющенку пропонував стати президентом сам Чорновіл. Як же тоді в 2001-му він міг вважати Кучму "батьком"?..
Цілком можливо, що ці слова - легенда, чиї корені ростуть із емоційної фрази дружини Чорновола Атени Пашко, сказаної нею в далекому 2001 році [12]. Адже насправді великий дисидент був близьким не з Ющенком, а з Вадимом Гетьманом [13], його патроном та учителем. А Гетьман теж уже на тому світі, і небагато розкаже про те, які насправді відносини були між Вячеславом Максимовичем та Віктором Андрійовичем...
Дивина, правда? Люди, які могли б пролити світло на те, ким був Ющенко до свого "демократичного" теперішнього, уже давно нічого не можуть розповісти. Що ж такого криється в минулому Ющенка, що він так мляво реагував на убивство своїх найближчих друзів - Чорновола, Гетьмана, Кравченка, і їх таємничі смерті досі не розслідувані? Не міг нічого зробити? Чи міг, але не наважувався, бо боявся, що на світло випливе оте саме минуле, яке він все життя намагався поглибше поховати, щоб не плямувати світлий образ Першого Демократичного Президента? І цей страх майстерно використовував хтось, у кого в сейфі лежить папочка із документами, які могли безповоротно знищити ореол Лідера Майдана, і зробити його тим, ким він був весь час - звичайним пострадянським президентом, який міцно висить на кремлівському гачку, але за певні "поступки" йому дозволено грати роль "европейця".
Про поступки ми поговоримо трохи далі, а зараз давайте копнемо глибше, повернувшись до початку української незалежності. Юлія Тимошенко тільки робила перші кроки в бізнесі, коли Віктор Андрійович Ющенко керував комерційним банком "Україна". Його банкрутство уже настільки затаскана річ, що іноді здається - це банкрутство для того і було потрібно, щоб приховати щось значно більш масштабне і дуже-дуже некрасиве.
В 1994 році відбулась спроба відколоти від України Крим, використовуючи абхазький варіант, із таким собі Юрієм Мєшковим - "першим президентом Криму" [14]. Протримався цей самопроголошений президент доволі довго - з лютого 1994 року по березень 1995 р. На такий довгий термін необхідні були гроші, і немаленькі. Прийнято вважати, що їх виділили російській спецслужби, по тій же схемі, що й в Абхазії.
І тут знову починаються дивні збіги. Була тоді така фірма, "Імпекс 55", про яку нині пам'ятають хіба що лічені люди. Дивна була фірма. Серед її клієнтів були Юрій Мешков, тоді ще простий народний депутат, В. Кличников, лідер так званого "Русского Движения Крыма" та Є. Жагорніков, керівник кримського ДАЇ [15]. Дивний збіг, правда? Всі ці люди потім зіграли чільну роль в перевороті 1994 року.
Однак мало кому відомо, що саме фірмі "Імпекс 55" комерційний банк "Україна" виділив 804 мільйона рублів на практично безвідсоткову позику (8%, якщо точно). Причому назад в банк ці гроші так і не повернулись [15]. Чи не було це отим самим "уставним капіталом" для майбутнього перевороту?
Можна, звісно, зауважити, що Ющенко міг нічого не знати, і виділив кредит просто з комерційних міркувань... Однак ця версія не витримує критики. Ющенко прекрасно знав цю фірму, адже проводив семінари саме на її рахунок в далекому 1991 році [15]. Знав він і про те, куди йдуть гроші, що він виділяє - адже всі платежі "Імпекс 55" проводила через "Україну". А це були... "политические консультации и организация контактов с Верховным Советом и правительством России" [16].
Взагалі, співробітництво між "Імпекс 55" та Ющенком було досить плідним. Шляхи їх розійшлись тільки після безпосереднього перевороту, коли, очевидно, Віктор Андрійович второпав нарешті, в що саме вляпався по саму свою маківку, і пошвидше состряпав крах банка "Україна", щоб все приховати. І потім все життя він страшно і панічно боявся, що хтось дізнається про його причетність до фінансування однієї із найбільших (і майже вдалою) спроб дестабілізувати Україну з боку Кремля. І цей страх було кому використати.
Адже це не дитячі іграшки, типу там офшорних розрахунків, чи копійчаних хабарів, які, до того ж, були просто вигадкою прокуратури. Це пряма участь в політичних іграх Кремля, спрямованих на розкол України. В нашому суспільстві, де один тільки, сяк-так фактажний, натяк на співпрацю з Кремлем, нищить репутацію політика, для Ющенка така інформація була б гарантованою політичною смертю. Особливо в часи після Майдану, коли люди раділи, що змогли перебороти інфернальний подих диктатури, який насувався на них зі Сходу.
Тому він і підписав угоду того вечора у Кучми. Тому він і виконував слухняно все, що необхідно, аби прем'єр-міністром не стала Юлія Тимошенко. Тому він, зрештою, і привів до влади людину, яка не робила таємниці з того, що є кандидатом від Кремля - Віктора Януковича.
Далі буде...
Примітка: посилання [15] та [16] - це різні редакції однієї і тієї ж статті. Просто в останній є скани деяких платіжок.
1. http://www.pravda.com.ua/articles/2005/01/13/3006123/
2. http://www.pravda.com.ua/news/2001/02/14/2981881/
3. http://vsenovosti.in.ua/news/0310146
4. http://ura-inform.com/ru/politics/2009/12/14/prezident
5. http://www.from-ua.com/politics/44408c8d0ae19/
6. http://www.pravda.com.ua/ukr/news/2005/03/4/3007655/
7. http://dt.ua/POLITICS/yuschenko_za_10_rokiv_povnistyu_zminiv_svoyu_dumku_pro_kravchenka.html
8. http://www.pravda.com.ua/news/2001/12/1/2985521/
9. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?chornovil_kravchenko_pri_yushhenku_govoriv_pro_vbivstvo_batka&objectId=80115
10. http://dr-jfrost.livejournal.com/78548.html
11. http://www.pravda.com.ua/news/2001/09/11/2983783/
12. http://maidanua.org/arch/arch2001/1009366540.html
13. http://podrobnosti.ua/analytics/2005/04/08/202844.html
14. http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/
15. http://www.compromat.ru/page_27069.htm
16. http://www.usinfo.ru/juschenko.htm
6
Коментарі
Гість: lyo Dnepr
110.11.13, 22:40
Гість: SСHUTZE
211.11.13, 14:17
Если бы ети "материалы" прочитал сталин,(воскеснувши)он тут же и
умер бы
ab absurdo
312.11.13, 15:52
От тварь!
ЯКриворожанка
413.11.13, 21:49
Дуже багато матеріалу, поки що в обране.