Спокута

Спокута.

Сповита темрявою ніч,

Могильна тиша навкруги,

І ні людини навсебіч -

Лиш потойбічні вороги,

Застрягла у пекельному полоні,

Сама ковала ланцюги,

Розбиті мрії у долоні,

На ніжній спині батоги,

Молитва на вустах рожевих,

Останній видих із грудей,

І смерть в деревах яблуневих,

Серед заквітчених алей.

Автор:   
Коркишко Янна Виталиевна   

Примара.