Звички, що крадуть ваше щастя...

Все завжди складно, якщо ти – перфекціоніст. Такій людині дуже складно досягти стану щастя, тому що навіть шлях досягнення повинен бути ідеальним. Завжди знайдеться той, хто в розумінні перфекціоніста все одно в чомусь краще – будинок, квартира, кар’єра, сім’я, зачіска.

Моменти щастя для такої людини дуже швидкоплинні і рідкісні – тільки тоді, коли він відчув, що виконав щось ідеально, і до тих пір, поки не побачив, що хтось зробив це ще краще.

Людина – істота соціальна. Ми не можемо повністю відректися від інших людей і жити відлюдником, нікого і нічого не слухаючи. Ті, з ким ми спілкуємося, мають на нас досить великий вплив.

Як можна бути щасливим, якщо навколо тебе постійно говорять, що життя – штука жахлива і здебільшого несправедлива і жорстока?

Декому такі думки є переважаючими і стосуються абсолютно всього. Таких співрозмовників краще уникати та виключити цей інформаційний шум зі свого поля. Якщо ж це ваш внутрішній голос, тоді доведеться серйозно попрацювати над собою.

Правило «тут і зараз» знають всі. Зосереджуючись на думках про майбутнє або минуле, ми втрачаємо відчуття моменту, котрий відбувається в найважливішому часу – «зараз». Нас частіше зациклює на щось негативне, і набагато рідше ми згадуємо приємні моменти.

Ми мусолимо думки про те, чому у нас щось не вийшло, чому нам відмовили, чому ми не зробили правильно. Старі образи, невдачі – все це відкушує смачний шматок від нашого відчуття щастя «тут і зараз». Для всього є свій час – посумували, проаналізували, зробили висновки і рухаємося вперед.

У когось завжди щось краще, навіть якщо в інших аспектах життя може бути набагато гірше, ніж у вас. В цілому, постійне порівняння себе з кимось – жахлива звичка. І чим частіше в порівняннях ви виявлялися краще, тим болючіше буде, якщо хтось виявиться краще вас.

Далеко ходити не потрібно – постійте в черзі, де багато пенсіонерів і тіточок передпенсійного віку, які черпають основні новини з ТБ-передач і радіо. Всі розмови про те, що навколо постійно крадуть, вбивають, звільняють з роботи і «кращі» друзі відводять з-під носа чужих чоловіків, і жінок.

Потім стандартно слід монолог на тему «За часів СРСР такого не було». Бабуся в цим живе кожен день, і ці новини для неї і є життям. Точно так же, як для її бабусі молодь «при СРСР» стала аморальною, і так до початку створення світу.

Перед тим, як щось зробити, ви завжди думаєте: «А що люди подумають (скажуть)?». Вам може здаватися, ви перебуваєте в центрі уваги багатьох людей, і порушенням стандартних меж поведінки ви запустите механізм засудження.

Якщо ви і намагаєтеся зробити щось нове, то робите це потайки від суспільства. Постійне озирання назад і косий погляд на оточуючих явно заважає особистому розвитку і, відповідно, щастя.

Життя – штука цікава і при цьому неймовірно складна. Але найцікавіше полягає в тому, що більшість усіх складнощів і «непереборних» перепон ми створюємо собі самі.

Джерело: bartka