[Приєднана картинка]
Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався - о б е р і г. Було життя осяяне красою, любов і честь цінились над життя. І що там смерть з великою косою? - мужчина, лицар, сонячне дитя! В моїх садах мелодії Провансу, і жінка, жінка, жінка всіх віків! - за неї лицар гинув без авансу, вона чекала цокоту підків. В монастирях, фортецях і столицях, з глухих палаців, схожих на тюрму, якщо він...
Читати далі...