Нещодавно наснилася мама, сказала, що на небі…
і буквально два чи три дні думаю – що Земля – це проміжний вокзал, куди народ приходить, проживає життя і йде геть – вмирає… (якось в якомусь оскарівському фільмі про кохання двох чоловіків була фраза – майбутнє - це смерть…)
думаю, що відбувається так: людина помирає, її зустрічають, а тоді вона йде далі… адже всі помирають, це не ритуал, це не якийсь виняток із правила – це закономірність, отже, ми розраховані на те, щоб жити і померти, а потім іти далі…
3–12 листопада 2016 року в Тернополі відбудеться І Всеукраїнський форум «КіноХвиля».
У програмі форуму демонструватимуться фільми «Гніздо горлиці» режисера Тараса Ткаченка про проблеми еміграції, «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофіменко, «Фараони», очевидно, екранізація п’єси О. Коломійця, «Українські шерифи» Романа Бондарчука, «Війна за власний рахунок» Леоніда Кантера та Івана Яснія, «Повернення» тощо.
На форумі пройдуть інформаційні панелі про особливості урбаністичного та сучасного українського документального кіно.
Крім того, під час «КіноХвилі» оголосять впровадження премії ім. Ярослава Геляса та ім. С. Шагайди. Здійснюватиметься конкурс на краще кіно, зняте на гаджет. За кращу короткометражку чи відеоролик про болючі проблеми сьогодення вручатиметься приз «Громадськість на сторожі». І кращий фільм про Тернопіль також отримає відзнаку!
Загалом тиждень тернополяни дивитимуться українське кіно, відкриватимуть свої таланти та здобуватимуть перемоги!
Проект: «КіноUP»
Захід: І Всеукраїнський форум «КіноХвиля»
Гасло: «Дивимось своє, українське!»
Організатори: Тернопільська міська рада
Національна спілка кінематографістів України,
Державне агентство України з питань кіно.
«Сучасне українське кіно» - об’єднання молодих кіномитців
Співорганізатори: ТНПУ ім. В. Гнатюка
КП «Туристично-інформаційний центр»
Аудиторія: журналісти, митці, молодь, тернополяни.
У програмі форуму перегляди, лекції, майстер-класи, в яких беруть участь провідні режисери, актори, державні службовці та кінокритики.
Кадр з фільму "Війна за свій рахунок"
Кадр з фільму "Українські шерифи"
Кадр фільму «Брати. Остання сповідь»
У Тернополі на фасаді кінотеатру «Палац кіно» урочисто відкрили меморіальну дошку польському режисеру Єжи Гоффману!
Городяни вшанували Єжи Гофмана, тому що відомий кінематографіст перед ІІ Світовою війною жив у нашому місті. Його родина, тікаючи від нацистів, навесні 1938 року приїхала в Тернопіль. Але вже 1940 року, коли Єжи було 8 років, радянська влада вивезла сім’ю до Новосибірської області в табір «спецпереселенців». Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гоффмана, так і не дочекавшись амністії.
Під час відкриття барельєфу Єжи Гоффману були присутні представники Тернопільської міської ради, консул Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі, голова Федерації польських організацій в Україні Емілія Хмельова, голова Польського культурно-освітнього товариства в Тернопільській області Петро Фриз та мешканці міста.
Барельєф створив тернопільський скульптор Дмитро Пилип’як, увіковічнивши образ відомого митця. Знаково і сучасно звучить і напис на пам’ятному знаку «Наші історії переплелися назавжди, як у крові, так і в радості» українською і польською мовами. Фінансували меморіальний знак Тернопільська міська влада та польська сторона.
Єжи Гофман – відомий польський режисер, автор багатьох творів. Здобув популярність завдяки екранізації класичних літературних творів, таких як «Потоп», «Пан Володийовський», «Вогнем і мечем» Генріка Сенкевича. Впродовж творчого шляху знімав мелодрами – «Прокажена», «Знахар», кримінальні комедії – «Ганстери і філантропи», документальні фільми – «Дорогами Вірменії», «Увага – пустуни», «Гавана 61» та інші.
У 2008 році Єжи Гоффман зняв документальний цикл про Україну «Україна. Становлення нації», в якій розповідається про нашу державу від Хрещення Русі до сьогодення. Цикл складається із чотирьох 50-ти хвилинних фільмів: «Від Русі до України», «Україна чи Малоросія», «Разом назавжди», «Незалежність».
Після прем’єри фільму в Одесі завідувач кафедри історії та етнографії Одеського політехнічного університету професор Григорій Гончарук сказав, що за такий блискучий фільм про Україну Єжи Гоффман заслуговує на звання Героя України і Почесного громадянина Одеси.
В Україні Єжи Гофффман нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеню.
Під час російської інтервенції в Україну в березні 2014 рок Єжи Гоффман разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно Євою Шикульською, Барбарою Брильською, Анджеєм Вайдою, Кшиштофом Зануссі, Яцеком Блавутом, Яном Новіцким – виступив на підтримку українського народу.
В Тернополі, до речі, на великому екрані не можна подивитися жодного фільму Єжи Гоффмана. Навіть в кінотеатрі «Палац кіно», на фасаді якого встановили пам’ятну дошку Єжи Гоффмана! Напевно, тернополянам важливіше відкрити митцю меморіальну плиту при житті, ніж знати твори цього митця!
