Віршів вам сумних
- 10.02.24, 15:12
- Стих_и_я
Життя поставлене на паузу
Залипла міцно кнопка "Плей",
І мрій нема, крім мрії мріяти,
Вигадуєш свій суперклей.
І все навколо, наче лакмусом...
Хтось має колір, а хтось "грей",
І віри ледь стає в щось вірити,
Собі ти сам тепер сенсей.
Що буде потім, якщо виживеш?
Що скажеш тим, хто зараз там?
Твоє життя всього на паузі,
А їхнє рване по шматкам.
Колись я набудую планів
За тих, хто спить під прапорами.
Залипла міцно кнопка "Плей",
І мрій нема, крім мрії мріяти,
Вигадуєш свій суперклей.
І все навколо, наче лакмусом...
Хтось має колір, а хтось "грей",
І віри ледь стає в щось вірити,
Собі ти сам тепер сенсей.
Що буде потім, якщо виживеш?
Що скажеш тим, хто зараз там?
Твоє життя всього на паузі,
А їхнє рване по шматкам.
Колись я набудую планів
За тих, хто спить під прапорами.
13
Коментарі
The Martian
110.02.24, 16:58
А у меня постоянно одна строчка в голове крутится: "Душу в тело мы положим..."
Кладбище рядом, где дед покоится, старое. И там под прапорами совсем мало. А на новое ехать через пол города и плотину ГЭС ... Страшно представить, что я там увижу на Проводы. Если самого там не закопают.
muxa-xa-xa
210.02.24, 19:20Відповідь на 1 від The Martian
Я вчора була на кладовищі. Там ціле місто втрачених доль.
The Martian
310.02.24, 20:38Відповідь на 2 від muxa-xa-xa
А под Днепром и Запорожьем ещё кладбища, где могилы с №№№№№№№ ((
muxa-xa-xa
410.02.24, 21:34Відповідь на 3 від The Martian
Сподіваюся, що їхні душі знайшли спокій і колись рідні знайдуть їхні могили. А навіть якщо вийде так, що рідних за ДНК не знайдеться, то люди будуть приносити туди квіти.
Гість: Rosemary
511.02.24, 00:12
Вчора весь день в Польщі знову фермери блокували дороги, з написами "українці звалюйте додому", і написи "ось відчуєте голод будете поважати фермерів".
Їм незрозуміло що в нас тут війна. Чому їм не показують фотки наших кладовищ?...
анонім
611.02.24, 00:28
Гарно написано
Vivyenn
711.02.24, 02:30
У житті багато горя, болю та сумк. Ти пропонуєш на цьому зациклитись? Особисто мені подобається капітан Грей і мрія з алими парусами. Ти щось зміниш своїм сумом та сльохами, чи я? Моя матуся другий день у лікарні, і шанси, що виживе майже нульові. Я четвертий день нічого не їм, окрім пігулок, і ці сирени, і ця війна мені до сідниць. Але я пишу позитивні вірші, бо розумію, що поширюючи свій біль, я нічого не зміню. Вибач якщо щось не те верзу, поганий настрій це м'яко кажучи. Усі очі виплакала з відчаю і депрессії:...
Але рада, що ти х'явилась на обрії знову +
Vivyenn
811.02.24, 02:39
Вообще какой-то швейный городок, и так вся страна. Если выживем, то, подвзираясь на Запад зарегестрируем кучу однополых браков. И не потому, что такие лес.бианки, а потому, что не с кем будет, но выживем мы навряд ли.
muxa-xa-xa
911.02.24, 08:49Відповідь на 5 від Гість: Rosemary
Я поляків не розумію. Якби війна була не так близько до них, то можна ще якось було це пояснити. А так... рухне наша економіка, обвалиться фронт і вони вже не будуть сіяти пшеницю, а підуть воювати. Невже їм не зрозуміло, що вони платять за те, щоб спати спокійно, що ми вмираємо і за них в тому числі?...
muxa-xa-xa
1011.02.24, 08:52Відповідь на 6 від анонім
Дякую