Вечір удвох

Спливає день моїх тривог.

Та вечір видався на диво.

Вечеря  з свічкою удвох,

І порцелян блищить красиво.

Нк казка це. Та й не кіно.

Не в мріях радісно літаю,

А ми бурштинне п'єм вино.

Тобі поезії читаю.

Ти тільки словом натякни,

Усім єством тулюсь до тебе.

В коханні душу вілчини,

Зоря вечірняя із неба!

В твоїм цілунку стихнув вірш,

Такім солодкім і цнотливіи.

Зізнаюсь,серденько, повір,

Я ще не був таким  щасливим!

Хай не додасть сумнівних мук

За те, що сталося завчасно,

За келих той, що випав з рук,

І свічку ту, що вже погасла!