Журавлі
- 14.10.09, 22:37
Навіщо так швидко прийшла ця зима?
Нежданна,нестримна,холодна й сумна.
Ще вчора осіннє ласкаве тепло
Промінчики світла й надії несло.
Лелеки,журавлики,рідні мої,
Мене заберіть ви в казкові краї,
Де заздрощів,смутку і туги немає,
Де щира усмішка усіх зустрічає.
Прошу вас,на крилах мене віднесіть,
Туди,де весна почуттями п"янить,
Де літечко рани зимові загоїть,
І втомлене серце моє заспокоїть.
Та жалібно тільки курличуть вони -
Якби ж ми могли...Якби ж ми могли...
Та суджено пташці з людьми вік прожити.
Ходить по землі і за небом тужити...
19
Я провожу и эту осень,
Пусть в памяти свой след оставит.
Души моменты все отбросив
Поступком совесть не отравит.
И в жизни помним мы как много,
Что сердце просит позабыть бы.
И каждому своя дорога
В края нам теплые уплыть бы.
И демагогии с рассудком
Ох, как мы любим, разводить ведь
И каждый час и поминутно,
Нам прыть и разум померить бы.
Уж скоро землю покрывалом
Зима холодная укроет.
И наши жизненные раны
Своим крылом пускай накроет.
И наше сердце, нашу память,
Пусть осень грозами омоет.
Пусть унесет все с птичьей стаей
И в жизнь внесет пусть все святое.
Картины жизни переменны,
Мы путники своей дороги.
В своей судьбе мы не святые,
Всегда с вопросом на пороге.
Мы, извиваясь поминутно,
Боимся в жизни ошибиться.
И сердца драмы искупая
Не дай Бог в пепел превратиться…
