Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

Твори себя...



                Твори себя... и в этом будь един,
                Как друг в советах и делах
                                                     сердечных,
                Как умный человек...
                Пускай небезупречен...
                                                     этот мир
                И данный век не вечен,
                Ты - сам себе Бедняк и Господин...
 
                Твори себя среди толпы безмолвной,
                Среди чужих, обремененных
                                                     страхом лиц,
                Что ищут свет...
                Но вот во тьме живут - им так удобно!
                Не остановит пусть надменность
                                                     колесниц
                Несущихся - вранья и зависти...
                И не иссякнет дно терпенья
                                                     чаши полной!

                Твори себя... во благо! И в то,
                                                     что веришь...
                Хотя твердят упрямо - это чушь! -
                Возможно все...
                Открой себя - согреешь душу...
                                                     непременно...
                И новый мир вдруг распахнет
                                                     навстречу двери.


***

  • 27.01.11, 18:12

Ой ти,дівчино,блакитні очі-
то чиїсь безсонні ночі.
Ой ти,дівчино,чарівнії брови-
то чиїсь мовчазні розмови.
Ой ти,дівчино,личенько біленьке-
то чиєсь сонце ясненьке.
Ой ти,дівчино,уста вишневі-
то чиїсь мрії травневі.

***

  • 27.01.11, 17:23

Самотність-це стіни і стеля,
самотність-це мрії і згадка,
самотність-безлюдна пустеля,
самотність-вічна загадка...

Песня Весны


Напишу тебе песню весны,

Стих души на мелодию сердца.

Надоели мотивы зимы

И заснеженных строк километры.

 

Я на ноты любовь положу,

Пусть всю жизнь эта музыка льётся.

Лучом веры мечту разбужу,

Пусть она с ритмом сердца сольётся.

 

Это гимн неземной красоте,

То, чего не расскажешь словами.

И понять его смогут лишь те,

Кто умеет общаться сердцами.

Листи.

  • 27.01.11, 01:57

"Навіщо ці листи?"-
мабуть мене спитаєш.
Я пишу без мети,
адже всього не знаєш.
Я ні про що не мрію-
просто серце болить моє.
Стань променем надії!
Ти далеко,але ти є...

Знаходжу тебе у мрії...

  • 27.01.11, 01:27

Знаходжу тебе у мрії,
ти приходиш в мої сни,
на твої красиві вії
ллється райдуга весни.
Я дивлюся в твої очі-
там блакитна висота,
у волоссі-шепіт ночі,
а у серці-доброта.

Надія.

  • 27.01.11, 00:54

Де дівчину відшукаю
таку прекрасну,як ти?
Хай страждаю,тебе кохаю,
але іншої не знайти.
Жаль,що серце твоє не вірить,
жаль,що ти мене не знаєш.
Нехай час мої почуття перевірить,
я надіюсь,що покохаєш...

Пусть АНГЕЛ твой тебя хранит!!!

Пусть АНГЕЛ твой тебя всегда хранит! ГОСПОДЬ пусть каждый день благословит! Пусть по дороге Жизни будут всегда рядом ЛЮБОВЬ, НАДЕЖДА, ВЕРА, для ДУШИ ОТРАДА!!

Плейкаст на этот стих

http://www.playcast.ru/view/1471964/b55f52260fb448a6ce0dea8160468f67f24a50fdpl

Я так хочу тобі написати листа...



         Я так хочу тобі написати листа,
         Та в усмішці твої уявити вуста…
         Я так хочу тепло їх та ніжність відчути,
         На хвилинку про те, що не поряд, забути…

         Я так хочу побачити погляд далекий,
         Мов із вирію вже повернулись лелеки…
         Щоб зігрітись в обіймах та ласці твоїй –
         Я так хочу у світ заколисаних мрій…

         Пам’ятатимеш щирість в моєму вірші
         Я так хочу відвертості, що на душі…
         Це не примха моя… лише думка проста,
         Дуже хочу тобі написати листа…
                                   
                                    rose

Сильва Яна на сервере Стихи.ру

Твій голос чую...

  • 25.01.11, 10:26

Твій голос чую,коли небо палає,
коли вечір тихо надходить,
коли сонце промінь останній кидає:
за обрій далекий заходить.

Ночей мені тих безсонних не жаль,
може,й не віриш,але порою,
коли душі моїй смутно й печаль,
я розмовляю тільки з тобою.

Ніжністю і добротою серця,
мила,навік полонила.
Блакитні очі,як чисті озерця-
у них мене ти втопила.

Скоро осінь прийде багряна...
Твоє ім"я буду знову шептати.
Відгукнися,люба,кохана!
Чи звістки від тебе вже не чекати?

Стала для мене зорею,
весняним світанком чарівним
 і дівчиною тією
котрій залишаюся вірним...