Дзеркало

Блукаючи у задзеркаллі власного життя,
Боюся загубитися у ньому…
Шукаю сенсу власного буття:
Навіщо? Де? Коли? І в чому?

Ось відкриваються широкі двері,
І бачу безліч різних тут дзеркал,
Велика зала, сліпить світ зі стелі,
І Хтось у центрі на мене чекав.

Підходимо до дзеркала одного,
Я в ньому бачу тінь дитячих літ…
Хіба можливо нам позбутися від того,
Що з малечку залите в нас неначе моноліт?

А ось наступне, в ньому світиться навчання:
Школяр і учень, потім і студент.
Враз в голові почались міркування:
На чому ж я зробила у своїм житті акцент?

А ось тут дзеркало – моя робота:
Всі прагнення, амбіції, мета.
Невже лише у цьому є моя турбота,
Невже в рутині цій біжать мої літа?

А ще тут дзеркало моїх безкрайніх мрій,
Тут дзеркало буденних і стрімких подій,
Ось дзеркало, де бачу я своїх найкращих друзів,
На них так схожа я, але ж так бути мусить?

Ще дзеркала стоять культури, звичок,
Віршів, пісень, побачених художніх стрічок,
Моїх образ, депресій, радощів і каяття,
Та щось не те все…, в них відбиваюсь лише я.

Де ж моє справжнє дзеркало, де я?
Чому відбиток всього залишається в мені?
Яким же має бути дзеркало мого життя,
Щоб бачити себе, а не коряві дзеркала одні?...

І Той у центрі мені одне дзеркало відкрив,
У ньому я побачила Христа…
«На Нього маєш бути схожа», - Той тихо говорив, -
«Щоб відбивалися у Ньому всі твої літа».

То ж заблукавши в задзеркаллі власного життя,
Шукайте дзеркало Христа, де відображення Його,
Бо лиш у Ньому кожен знайде своє справжнє «я»,
І лише Бог розіб'є зайві дзеркала минулого життя твого.

Коментарі

svetokkkk

127.10.10, 12:39

Це правда....ми часто губимося в повсякденних турботах, мріях, бідах. А день проживаємо від роботи до вихідних. І забуваємо про те, для чого ми живемо..... Спасибі, за гарний вірш!!!