Душа справжнього поета

В душі поета муза грає
На струнах справжнього кохання.
Вона застигне і сховає
Любові ніжної бажання.

Душа говорить: муза вічна.
Цвіте кохання, дозріває.
Немов вода живильна, свіжа
Смарагдами життя співає.

Зелене листя, цвіт блакиті,
Рожевими стрічками мріє
Проміння тепле та привітне.
Зоря горить - а сонце гріє.

Світає. Соловей заводить,
Коханням серце наливає,
Ковтком надій цілющих годить, -
Поет мій музу не ховає.

Зітхає лихо непомітно,
морозом дихає, городить.
Зникає віра швидкоплинно.
Любов до нього не приходить.

Поезія сучасних авторів.

Душа справжнього поета

Останні статті

Коментарі