Через терни до зірок

Я відчуваю тебе душею.

В моєму диханні ритм твого серця.

У мою долю упав ти зорею,

І срібним морем у ній розлився.

У нашому світі усе проминає.

Час швидко біжить, залишаючи втому.

А я твоє серце в долонях сховаю,

І не віддам його більше нікому.

А я нашим мріям не дозволю розбитись,

Бо шлях до них був через терни колючі.

“Упасти, щоб встати! Й на зорі дивитись!”

З цим гаслом долали життєвії кручі.

Твій смуток – то моя печаль,

Твоя усмІшка-щастя мого серця.

Я твоїм лагідним турботливим рукам

Довірила б, напевно,цілий всесвіт.