Плач Душі
- 19.11.18, 17:50
- Поезія сучасних авторів.
Часом здається,сил більше немає,
Від болю й смутку крається душа.
Вогнем нестерпний відчай обпікає,
Клубком у горлі застряють усі слова.
Даремно серце відповідь шукає
В похмурих днях,байдужих вечорах.
Питання є,а рішення немає...
Нема ні спокою,ні миру навіть в снах.
Один лиш крок до прірви у зневіру.
Відвічна боротьба добра і зла.
Душа моя,чому в тобі так мало віри?
Чому така ти норовлива і слабка?
Плаче душа,оголена і боса,
Свою нікчемність відчуваючи сповна.
Та не утіхи,лиш прощЕння в Бога просить,
Смирення келих ще не випитий до дна.
Вже не кричить...Лиш тихо перед Богом
Схиливши голову,душа моя стоїть.
"Немає неможливого нічого"-
В глибинах серця голос ледь звучить.
Кудись зникає смуток і тривога.
Як немовля у батька на руках,
Вже посміхається душа в обіймах Бога,
Промінь Любові запаливши у очах.
5
Коментарі
Гість: РЫб@40k!)
119.11.18, 22:16
_R
220.11.18, 01:46
Напевно так і є... В Бозі душа знаходить заспокоєння
