Як одягалися українці в холоди сто років тому...

Речі, представлені в галереї, зберігаються в приватних збірках: “Відкрита скриня”, “Ешколь” та колекції Володимира Щибрі.

Верхній святковий одяг – сардак, пошитий із валяного овечого сукна, оздоблений викладкою вовняним шнуром. Початок XX століття. Чернівецька область, Путильський район

У селян у хаті були визначені особливі місця для одягу: зимову верхню одіж зберігали в коморі, а юпки та керсетки – на жердинах під стелею.

Поліська жіноча свита з білого овечого сукна, оздоблена вовняними шнурами та китицями. Початок ХХ століття. Рівненська область, Сарненський район

Ширина домотканого сукна була 50-75 см, тому широкі деталі верхнього одягу збирались з декількох частин, що зумовлює його мозаїчний характер.

Поліська жіноча свита – латуха. Початок ХХ століття. Волинська область, Ратнівський район

Верхній суконний одяг чоловіків і жінок зазвичай був однаковим по крою. Різниця була лише у кількості оздоби – жіночий більше декорували різнокольоровими шнурами, вишивкою тощо.

Уйош – чоловічий верхній одяг на Закарпатті, виготовлений із вовняного сукна. Початок ХХ століття

Колір домотканого, валяного сукна для виготовлення свит залежав від породи та віку овець, поширених у певній місцевості. При стрижці ягнят отримували вовну більш однорідну по кольору: чорну, білу, сіру.

Подільський чоловічий чугай “до стану” з доморобного валяного сукна. Початок ХХ століття. Хмельницька область, Новоушицький район

В кінці ХІХ століття парубки носили важкі вовняні свити навіть влітку. Якою б не була спека, виходити “на люди” в одній сорочці вважалося непристойним. Тому свити одягали наопашки (накидали на плечі, не вдягаючи в рукава).

Чоловічий святковий верхній одяг – сардак. Початок ХХ століття. Івано-Франківська область, Косівський район

Курта (куртак) – традиційний верхній одяг селян. Пошитий із рядовини, доморобної тканини з лляної нитки із вовняним підтканням. Початок ХХ століття. Рівненська область, Сарненський район