Дітей не можна лоскотати...

Попри зайнятість, батьки люблять гратись зі своїми дітьми. І дуже часто такою розвагою стає лоскотання. Багатьом дорослим здається, що якщо дитина безперервно сміється, то їй це подобається. Але насправді лоскіт може бути важким і неприємним!

Лоскочуть зазвичай чутливі частини тіла (наприклад, пахви, талію, підошви). Проте реакція сміху не означає, що люди, яких лоскочуть, задоволені. Одне опитування показало, що тільки 32% респондентів заявили, що їм сподобалося, коли їх лоскотали, 32% було все одно, а 36% сказали, що їм не подобається, коли їх лоскочуть.

Але багато дорослих як і раніше лоскочуть дітей, коли граються з ними. Ця дія здається нешкідливою, але, на думку вчених, лоскіт може зашкодити дітям.

Майже всі будуть сміятись, коли їх лоскочуть, але проблема в тому, що діти все одно будуть це робити, навіть якщо вони ненавидять лоскіт. Діти, особливо гіперактивні, не можуть припинити сміятися, коли їх лоскочуть. Цей сміх рефлексії дає батькам ілюзію, що дитина задоволена.

У дослідженні, проведеному в Каліфорнійському університеті в 1997 році, вчені виявили, що лоскіт не створює такого ж почуття щастя, коли хтось сміється над цікавим жартом. Лоскіт створює тільки ілюзію сміху щастя.

Є величезна відмінність між любов’ю та утримуванням дитини для того, щоб лоскотати її, і спостерігати за її сміхом. Сміх дитини в цьому випадку абсолютно неконтрольований і є чисто рефлекторним. Він заважає малюкові сказати вам, щоб ви зупинилися.

Лоскіт здавна використовувався як тортури. В династії Хань в Китаї лоскіт був способом мучити дворян, тому що він не залишав слідів, і жертви легко й швидко одужували. А в Японії було спеціальне слово, що означає тортури лоскотом – kusuguri-zeme, що означає “нещадно”.

У Середньовіччі теж вдавались до цього методу: голі ступні ніг жертви фіксувалися, і кожен, хто проходив повз, міг полоскотати їх. Ще витонченішою тортурою була така: ступні людини посипали сіллю, яку потім злизували вівці.

Вернон Р. Віхе з Університету Кентуккі вивчив 150 дорослих, яких значну частину дитинства лоскотали їх брати та сестри. Більшість учасників вважають, що лоскіт — це тип фізичного насильства. Дослідження дійшло висновку, що лоскіт може викликати екстремальні фізіологічні реакції у жертв, такі як блювота і втрата свідомості через нездатність дихати.

За словами лікарів, небажаний лоскіт може викликати “величезний психологічний біль”. Іноді нанесена шкода може тривати ціле життя. Петті Віпфлер — експерт з виховання дітей, засновник сімейної організації “Рука в руці”, сказала: “Багато років слухаючи людей, що розповідають про психологічні проблеми дитинства, я можу стверджувати, що лоскіт може викликати хворобливі відчуття”.

Від надмірного і тривалого подразнення рецепторів шкіри підвищується поріг судомної готовності. Це може привести до судомного синдрому і в результаті — до зупинки дихання.

В дитини формується рефлекс напруги, тому фахівці рекомендують ніколи не гратись з дітьми у формі лоскоту. Особливо якщо дитина сонлива або голодна. Знайдіть інші цікавіші способи розважатися.

Крім того, дитина може вирішити, що дорослі мають право робити те, що вони хочуть, з її тілом, навіть якщо вона просить припинити. Але тільки діти можуть контролювати своє власне тіло. Дитина повинна засвоїти – якщо хтось хоче доторкнутися до неї, обійняти або потиснути їй руку, він повинен спочатку запитати дозволу. Це попередить можливість жорстокого або небажаного контакту.

А ви лоскочете свою дитину?

За матеріалами