Коло

Найдавнішим ім"ям сонячного Бога було Коло. Таким первісним, але найзримішим, є оце просте й змістовне його означення. Хрест у колі вважається схематичним зображенням Світобудови. Цей символ основний не тільки в орнаменті Трипільської цивілізації, а й у всіх наступних історичних культурах, у багатьох жанрах українського народного мистецтва. Сонце в трипільців-хліборобів зображається у вигляді кола, круга, а суть його відтворюється у прямому чи навкісному хресті. У Трипільській культурі усе творилося і будувалося по колу, тому святенність кола не підлягає сумніву. Від уявлення про сонце, від початків хліборобства назва хліба поєднувалася саме зним. Адже в плані хліб відтворює коло, а в профіль – це горбочок землі. Навіть сама солома є священною і має корінь «оло», той, що у слові «коло». Деякі культи, як засвідчують «Веди Рога» (Рігведа), чинилися на с-ОЛО-мі, а с-КОЛО-ти священні дари також приносили в с-ОЛО-мі. Оскільки хліб є сином й таким святим, як і воно, то ритуальні хліби печуться із хрестами. Сакральні величини в українській народній культурі проходять від «Кола». Відомий мовознавець і лінгвіст О. Потебня вважав хліб «символом сонячного Бога».

(За законом світового ладу. Вадим Мицик.)