Та які б втручання в хід історії не траплялися, світ не зраджує своїм головним принципам. Він розвивається по спіралі. Певний період у віддаленій від сонця точці спіралі те чи інше явище знаходиться в тіні і забутті, але згодом воно поступово виходить знову на світло. У Влескнизі ми знаходимо цьому геніальне підтвердження: „Птиця Мати Небесна співає про дні ті і чекаємо на часи, які крутити будуть Кола Сваргові до нас. І часи ті завше йдуть до нас...” (д. 36А). Що знали наші предки про Кола (чи спіраль), по яким розвивається людство, нам ще невідомо. Але, як бачите, вони були переконані, що ті часи йдуть завше до нас, необхідно лише не здаватися, перетерпіти якийсь період і Україна знову постане. Все повернеться на коло своє. І вже повертається – новою енергією, новими ідеями, які творять нову, іншої якості масу та силу для нагальних змін.

"Будь-яка істина, якщо її абсолютизують, переростає у свою протилежність" *bravo*

Найдавнішим ім"ям сонячного Бога було Коло. Таким первісним, але найзримішим, є оце просте й змістовне його означення. Хрест у колі вважається схематичним зображенням Світобудови. Цей символ основний не тільки в орнаменті Трипільської цивілізації, а й у всіх наступних історичних культурах, у багатьох жанрах українського народного мистецтва. Сонце в трипільців-хліборобів зображається у вигляді кола, круга, а суть його відтворюється у прямому чи навкісному хресті. У Трипільській культурі усе творилося і будувалося по колу, тому святенність кола не підлягає сумніву. Від уявлення про сонце, від початків хліборобства назва хліба поєднувалася саме зним. Адже в плані хліб відтворює коло, а в профіль – це горбочок землі. Навіть сама солома є священною і має корінь «оло», той, що у слові «коло». Деякі культи, як засвідчують «Веди Рога» (Рігведа), чинилися на с-ОЛО-мі, а с-КОЛО-ти священні дари також приносили в с-ОЛО-мі. Оскільки хліб є сином й таким святим, як і воно, то ритуальні хліби печуться із хрестами. Сакральні величини в українській народній культурі проходять від «Кола». Відомий мовознавець і лінгвіст О. Потебня вважав хліб «символом сонячного Бога».

(За законом світового ладу. Вадим Мицик.)

      Сонцю як могутньому Богу й подателю благ наші предки присвятили чотири найосновніші свята на кожну пору року – Коляду, Великдень, Купайло, Калиту. Ця священна шаноба втілена в ритуальні дійства, у світло славні пісні, побутує не одне тисячоліття в Україні. Свята ці – не просто вшанування, а опоетизоване втілення в духовну сутність знань предків про світ та його явища.


     Найсвятіше й найвеличніше зі свят Сонячного Кола – Коляда. Воно найперше в календарному й останнє в астрономічному році свято. Його ясен світ уособлює народження – Різдво – Сонця у новому літі. Нині його щорічно відзначають 7 січня, але святки тривають два тижні, впродовж яких люди вшановують основні джерела життя – Сонце, Землю, Воду. Вони оспівують найвеличнішими піснями: колядками й щедрівками – гімнами Сонцю красному і Світу білому.


     Великий День Весни – Великдень нині має непостійну дату й святкується залежно від року: з кінця березня і до початку травня. Святкування триває також два тижні, коли пошановується Вербна, Великодня, Провідна неділі.


     Найлютіше для краян свято Сонячного кола – Купайло. Воно рівноціннє Коляді і святкується рівно через півроку – 7 липня. В цей день у нашому краї шанують сили літнього сонця й води, які дають найвищий розвиток і дозрівання природи. Тільки все краще прибувати на свято.

     Калита – сонячне свято четвертої пори року. Відзначається воно зазвичай в останній день осені, а за теперішнім літочисленням припадає з 13 на 14 грудня. Свято символізує згасання теплової та світлової сили сонця. Тому її підсилюють усіма його символами

2 0 0 8

* Зірочкою позначені Свята, дата яких щороку змінюється і залежить
від Великодня, фаз Сонця і Місяця, стану Природи, дня тижня.

січень
1-2 (ніч) – свято Богині Дани (воду для освячення виносять на ніч під зорі)
* 02 – Водокрес, Водохрищі, Водосвяття (12 день після Різдва)
21 – Видення (відунське свято; збори священнослужителів; ворожіння)
лютий
02 – Стрітення (Зими з Весною, Громниця)
* 11-17 – Велесовий тиждень (ушанування худоби, освячення хліву)
11 – Велике свято Велеса (Бог достатку, господарства, худоби)
* 18-24 – Масляна (Колодій; тиждень між Велесом і Новоліттям)
березень
* 08 – Новоліття, Щедрий вечір (перший молодик перед весняним рівноденням)
09 – Сорочини, пташині свята (Матінка Земля пробуджується)
* 10-16 – Вербиця, Вербна Неділя (неділя перед Великоднем)
18 – весняне рівнодення (наступної неділі – Великдень)
* 20 – Чистий Четвер (Навський Великдень – поминання Предків)
* 22-23 – Великдень Дажбожий (Дажбог-Сонце перемагає темряву Зими-ночі)
25 – Благовіщення (Богиня Весна приходить)
26 – Благовісник (Перун-грім прокидається)
* 30 – Радуниця (поминальні обряди, неділя після Великодня)
квітень
14-20 – Рахманський тиждень (Брахманський тиждень)
* 16 – Права Середа, Рахманський Великдень (Права - Божественний Закон, за яким живе Всесвіт)
22 – Красна Гора, Велика Лада (Ляльник; пісні, хороводи, свято жіночої сутності)
23 – Ярило (свято утвердження чоловічої сили, пристрасті)
травень
01 – Богиня Майя (початок зеленотрав'я, "замаювання" дерев листям)
02 – Богиня Жива, Солов'їний Великдень (молитви на довголіття)
10 – Зільник (збирання цілющого зілля, коріння)
* 08 – Русалчин Великдень, Русалії (четвер на Зеленому тижні)
* 11 – Навський Великдень (Нава - потойбічний світ; поминання)
червень
15 – Світовид Літній (Видів День, показ мистецьких творів, лікування очей)
19-22 – Літнє сонцестояння (тривалість найдовшого дня 16 год. 27 хв.)
* 21-22 – Купайло (Собітка, Сонцекрес, в ніч на Купайла шукають квіт папороті)
липень
14 – Стрибог (Посвистач, Бог Вітру)
20 – Свято Перуна (Громовержець, покровитель чоловіків, воїнів)
27– Паликопа, Чур, Пращур (вшановуються домашні духи-покровителі)
серпень
01 – Медово-Маковий Спас (Свято Врожаю)
06 – Яблучний Спас (Свято Врожаю)
16 – Хлібний Спас (посвячують зерно, з нового борошна випікають хліб)
вересень
01 – свято Вогню (перше запалювання домашнього вогню; свято Комина)
08 – Рожаниці (жіночі родинні свята)
14 – Здвиження, свято Вирію (молитви до духів Пращурів птахи несуть до Вирію)
23 – осіннє рівнодення (наступна неділя – Святовид)
* 27-28 вересня – Світовид Осінній (Святовид – Святий Дух українського народу)
жовтень
01 – Мати Слава, Покрова (земля вкривається на зиму)
* 25 – Дідова субота (Зворожини, поминання. Ворожіння)
* 31 – Свято Мокоші (жіноча Богиня родючості, П'ятниця, Макоша)
листопад
01 – Свято Сварога (Діди, моління до Предків)
21 – Видення (з цього дня забороняється турбувати землю: копати, брати глину, тощо)
24 – свято Долі (молодіжні вечорниці, ворожіння, дівочі посвяти)
30 листопада – Калита, Свято Долі (молодіжні вечорниці, парубочі посвяти)
грудень
06 – свято Велеса (Діда Мороза, обдарування дітей. Братчини)
* 19-20 – зимове сонцестояння (найкоротший день і найдовша ніч)
* 20 – Різдво Божича-Коляди (народження Світла, збільшення дня)
* 21 грудня – свято Рода (другий день Різдва, родинні зустрічі)
Помагай, Дажбоже і Коло Свароже!



Обрахунок плинних дат

Свято Богині Дани (в ніч з 1 на 2 січня Водокрес, Водохрищі, Водосвяття) – 12 день по Різдву.
Велесовий тиждень – тиждень після Стрітення.
Масляна (Колодій) – тиждень між Велесом і Новоліттям.
Новоліття – перший молодик перед весняним рівноденням 18-21 березня.
Вербиця – неділя перед Великоднем.
Чистий Четвер (Навський Великдень, поминання Предків) – четвер перед Великоднем.
Великдень Дажбожий – перша неділя після весняного рівнодення.
Радуниця – перша неділя по Великодню.
Брахманський (Рахманський) тиждень – четвертий тиждень по Великодню.
Права Середа або Рахманський Великдень – 25 день по Великодню (Права – Божественний Закон, за яким живе Всесвіт).
Русалчин Великдень – четвер на Зеленому тижні (сьомий четвер по Великодню).
Навський Великдень – велике поминальне свято при цвітінні жита. {Навський Великдень справляється тричі: навесні "Чистий четвер", влітку "Зелені Свята", восени "на Спасівку"}.
Купайло – найкоротша ніч (свято в неділю після літнього сонцестояння 19-21).
Святовид – Світовид Осінній (в неділю після осіннього рівнодення 22-25).
Дідова субота – поминальна субота перед святом Мокоші (Макоші).
Мокоша (Макоші) – остання п'ятниця жовтня.
Зимове сонцестояння – 19-23 грудня.
Різдво – народження Світла, перше збільшення дня.
Свято Рода – другий день Різдва (родинні зустрічі).


Лунник на 10 рокiв
Дату Молодика подано не за часом настання, а за станом появи на небосхилі. Наприклад, якщо Молодик настає 23 квітня 2001 року о 18 год. 26 хв., то увечері цього дня його ще не буде видно (це так зване “Межимісяччя”); Молодика можна побачити лише наступного вечора 24 квітня. Тому в таблиці подано числа появи Молодика станом від 0,5 доби до 1,5 доби. Повна зміна фаз місяця 29,53 доби.

http://pravoslavu.narod.ru/kolo.htm