Молодість - дарунок життя.

  Надвечірнє сонце посилало свої промені до нагрітої за день землі. Вони золотими нитками пронизували легке прозоре повітря, проникали в потаємні куточки лісу, чіплялися за верхівки дерев і розмальовували їх багряним кольором. Навкруги панувало затишшя і здавалося, що біг часу зупинився, що цей тихий вечір назавжди залишиться господарем доби, а життя буде вічним.
  Одначе Сова знала, що це почуття оманливе, як і оманливе відчуття вічності. Її огортав смуток, смуток надвечір`я її життя і невідворотності вічної ночі.
  За своє довге життя Сова надивилася всього, пізнала і щастя, і кохання, були в неї дні смутку, і біда інколи приходила в гості. Але якби її спитали, чи хоче вона знову прожити життя, то скоріше за все вона не виявила би такого бажання. Життя теж втомлює, як і все, що в ньому є.
  Думки крилатим птахом линули в спогадах до далекої молодості, зігрівали душу, бентежили почуття і повертали відчуття щастя.
  Як добре, що молодість існує - думала Сова. Вже заради цього варто жити.
                                                        Цінуйте свою молодість – це скарб,
                                                        який подарувало вам життя. Чим краще
                                                        ви будете розуміти її цінність, тим на
                                                        довше вона буде залишатись з вами.