Фарисей... і ваш покірний слуга-неофарисей у пошуках ...

Щоб нікого не ображати, говоритиму про себе.
Напевно помічали за мною ставлення зверхнє. Доволі часто... Я навіть не дивувався, коли випадково натрапляв на таку оцінку себе поміж вашими коментарями. Мене б це не сильно турбувало, коли б йшлося про мій фан-клуб (о, знову почав вивищуватися) і його оцінки щодо мене, але я б не хотів справляти таке враження на всіх. Це доволі природне бажання бути попереду чи зверху . Найголовніше в такій позиції -- це бути впевненим у своїй же правоті. Як цитував раніше: "Если вам плюют в спину, значит - вы ВПЕРЕДИ!" Ніби і нічого аморального в тому не буде, на перший погляд, коли нагадати вам, що ви позаду.

Але ще є другий типаж поведінки. І, мої читачі, не дасте збрехати, що він солодший за мед. Він такий приторно правильний, чемний і гречний, що аж противно. І можна би було маскуватися за ним, але суть його та сама. Лукаве фарисейство...

А що ж шукаю я?  Образ митаря в собі. І не думайте, що знайду. Як тільки він десь проб'ється через моє его, як воно з радістю приготовиться до нового змагання: чий митар покірніший?

---