Хто має вуха, нехай слухає

“От вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке зерно впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була не глибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, всохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина і заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. Хто має вуха, нехай слухає”.


П.С. "Хто має вуха, нехай слухає". - це непросто слова!!!