ДЕНЬ ПОБЕДЫ!!!!!!
- 09.05.18, 14:35
Навіяло Віскаріоном... (розповідь моєї бабусі з моїх дитячих спогадів)
Моїй бабусі було 10-11 років, як розпочалася війна... Її тата, мого прадіда
вбило в 42, на переправі, старшого брата забрали у концтабори, середній пішов у
підпільникі, їх залишилось шестеро, 4дитини, моя прабабця та її сверкуха...
Звісно шо німці зайшли у село та осіли там, весь люд хоронився в погрібах, їсти
хотілось нестерпно, а не було нічого.. Одного разу бабуля вибралась на землю та
вирішила шось роздобути поїсти.... На щастя і долю бабця моєї бабулі залишилась
у хаті на печі, німці її не чіпали, бо стара була та немічна.. Пробравшись до
хати до баби бабуля розказала свій план... Десь у схованках знайшла висівок,
борошна з жителями, заколотила водою та вирішила зпекти моторжаників..
Розпалила вогонь та тіко перший на сковорідку положила та перевернула, як
забігли троє німців з автоматами.. Як схватили вони мою бабулю та ті
моторжаники, як почали волати -Партизанен, партізанен!!!, клацати затворами
автоматів, ще б мить і вона розпрощалась з життям.. Але як гриб з-під землі, як
стріла випущена з лука, раптово, з нікуди, вирісла перед ними старезна, худюща
бабця (яким чином вона зліла тоді з печі, загадка, бо тіко допомагити їй було
треба)... І як почала волати на тих німчюр, шо вони поопускали автомати і
остовпіли на мить.. Скориставшись такою нагодою бабуля чкурнула у погріб до
своїх не забув того моторжаника... Цілий день сиділа перелякана у кутку але
казала мені, бачила б ти очі моїх сестер як я принесла той хлібець...
Прадіда я свого ниіколи не бачила та не чула, але бабуля казала шо я його
копія, нє не так, і статка і хватка в тебе його....
Старший її брат загинув у німецьких таборах, середній зник безвісті...
Тож за
Перемогу, за наших рідних та близьких!!!!
Слава Україні!!!
Коментарі
Голубка
19.05.18, 14:44
Героям Слава!
НеЖриМоэСало5
29.05.18, 14:47
Wenn die Soldaten...
Wenn die Soldaten
durch die Stadt marschieren,
?ffnen die M?dchen
die Fenster und die T?ren.
Refrain:
Ei warum? Ei darum!
Ei warum? Ei darum!
Ei blo? wegen dem
Schingderassa,
Bumderassa,
Schingdara!
Ei blo? wegen dem
Schingderassa,
Bumderassasa!
НеЖриМоэСало5
39.05.18, 14:52Відповідь на 2 від НеЖриМоэСало5
Когда солдаты
По городу шагают
Девушки окна
И двери открывают
Припев
Эй, почему? Да потому!
Эй, почему? Да потому!
Заслышав только
Schingderassa,
Bumderassa,
Schingdara!
Заслышав только
Schingderassa,
Bumderassasa!
Помадка*
49.05.18, 15:01
Героям Слава...
Сyрi
59.05.18, 15:19
Моїй мамі було всього три роки, як почалась війна.
Тоді вони ще жили на Чернігівщині.
Саму війну вона не пам'ятає, та згадує вже як прийшла звістка про перемогу.
А дідів своїх я не бачив ніколи, крім як на фотографіях.
Один у Польщі лежить, один в Україні.
Тож я знаю як святкують перемогу зі сльозами.
Бабусі мої не любили розповідати про війну.
"І при німцях було погано, і при совєтах жилося не легше"
Так виходить, що я тепер можу сказати - Мої діди воювали.
Та в світлі сучасних подій це вже можна трактувати по іншому.
Я вип'ю бокал домашнього вина в пам'ять про полеглих, з дякою що я є, завдяки їм.
Слава Героям!!!
Україна понад усе!!!
Ми Ла
69.05.18, 15:40Відповідь на 5 від Сyрi
bobakot
79.05.18, 18:35
Один мой дед вернулся с войны инвалидом, вскоре спился и умер от бухла еще молодым.
Второй дед попал в плен, бежал. По возвращению был арестован и... всё. Больше ничего об нём неизвестно. Только одно письмо от него получили, где он радовался успешному побегу и приглашению "в гости" к НКВД.
Гість: DANAH
89.05.18, 19:13
С Праздником Победы
Каре
99.05.18, 19:26
Сумні і страшні такі історії, бо наші бабусі і дідусі це все пережили своєю нервовою системою. Наші бабусі і дідусі вижили під час війни, але історій різних багато розповідали....