Привіт, листопаде, привіт!Упали вже перші туманиІ скоро листочків не станеНа голих прожилинах віт. Ти землю окропиш дощем, Відкриєш ворота у зиму І підеш в хурделицю зимну, Лишивши по осені щем.А поки ще жовтень не зник,Погріє нас сонце скупенькоІ пізні осінні опенькиКладе до корзини грибник.

З Днем Незалежності ми вас вітаємо!Україну любити щиро бажаємо!З Богом долати усі негаразди,Свою волю нікому не дати украсти.Українську історію бережно знати,Українську гідність не дати топтати,Прадідів-козаків тихо шанувати,Мову, сім'ю, церкву свою захищати.В Новий День народження нашої НенькиБажаємо щастя й достатку рідненькій!Щоб усі її діти із цілого світуПовернулись додому жити довіку.(с)[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Серпень... Втомлені від спеки дерева, піднявши зелені долоньки листочків, захищають нас і свій урожай плодів від палючого сонця. Чомусь воно з кожним роком все злішає. Куди поділися холодні світанки і прохолодні роси після свята пророка Іллі? Спека... Вже скінчився сінокіс і пшеничні жнива. Вже обжинки і Маковія з дивним запахом васИльків, зі смачними шуликами і медом. А там і Спас з червонобокими яблуками і жовтобокими грушами. А спека все не закінчується...

Читати далі...

День народження шампанського відзначають в день його першої дегустації - 4 серпня. Батьком ігристого вина є француз П'єр Періньйон, монах з абатства Отвільєр, що знаходилося на території міста Шампань. Чоловік керував фермою, пов'язаною з продуктами харчування, та підвалом. У вільний час П'єр проводив експерименти з виноваріння. Монах запропонував своїй братії ігристий напій в 1668 році, здивувавши дегустаторів. Тоді скромний монах не підозрював, що шампанське стане символом романтики і...

Читати далі...

Плавиться мозок, не пишеться,Спека за тридцять вже місяць.Скоро трави не залишитьсяНавіть у парку й лісі. Блякне зелене листя, Асфальт не витримує спеки, І весняна прохолода Лишилася десь далеко.Знову горить Каліфорнія,Крим залило дощем,І буревії з градом Нищать врожаї вщент. Тендітна моя плането! Красо й неповторна казко! А десь у космічних нетрях Ракети Ілона Маска.

Квіти - як люди, бувають різні:Яскраві й скромні, пахучі й ніжні,Малі й великі, стрункі й розкішні,Лиш не бувають святі і грішні. Бо досконалість - то завжди свято, Її не мало і не багато, Її достатньо для тої миті, Що гріє душу у цьому світі.

Синє небо, а по ньомуХмарок баранці.Стали двоє - очі в очіІ рука в руці. Їх обходять, усміхнувшись - Всі такі були. І свою згадають юність, Ніжні вечори.І не сваряться в трамваї,І лежать без сну,Бо сьогодні на зупинціБачили весну.

Походжає осінь кроком господині,Підправляє фарби на картині дня,Десь підніме сонях, здмухне павутину,З"їсть доспілу сливку, запряже коняІ поїде полем, і притихлим лісом,Розмалює листя, терен підсинить,Назбира опеньок у картату хустку,А в кишені грушок-дичок, щоб сушить.У саду осіннім на розлогій кроніВисоко, сховавшись так, що не зірву,Сяють оксамитом яблука червоніІ чекають часу впасти у траву.

Сьогодні нашій Ліні 90.Поважний вік, поважний ювілей.Не ображайтесь, Ліно, що не простоРядки Ваші доходять до людей. В них щем любові й гордість патріота, І грядка кропу, й вибухи війни. Як перші вірші писано в окопі, Під чарку не читаються вони."Та треба жити, якось треба жити..."Ну хто б іще про будень так сказав?Хіба б іще Іван Марчук, що пензлем,Своєю "пльонтаниною" писав. Його також не жалують удома, Хоч виставку й зуміли провести. І Ваші твори, як удари...

Читати далі...

Спиніться на хвильку, хто їде по морю й по суші,Хто лине по небу - схиліть із-за хмари крило, Візьміть їхні душі на небо, колеги, візьміть їхні душі, А тіло віддайте землі, бо ж із неї прийшло...20.01.20[Приєднана картинка] [Приєднана картинка]