В переддень весілля мати Донечку повчає, І напутнії слова Такі промовляє: —Чоловіка ти свого, Люба,не пиляй, Бо назавжди таке, рідна, Ти запам'ятай, Від пиляння багатенько Тирси будеш мати, Це сміття, а з ним Життя усе проживати.

-Ти так вдало одружився, Заздрю тобі, брате! —Нареченна ж не з'явилась, Образливо, Гнате. -То про те я й говорю, Тобі повезло, Адже долею від неї Тебе ж відвело!

-Чому вигляд, Петре, маєш, Ніби вижатий лимон? - Запитує свого друга Ось Микола Саливон. -Бо цієї ночі, брате, І хвилиночки не спав. -Це ж чому? - дивує Колю- Мабуть з дівкою гуляв? -Та, які вже там дівчата, З'їв з Херсону кавуна, І відкрилася для мене, Друже, істина одна -А яка? ти поділися! - Коля не вгаває. -Зрозумів, чому це місто... Назву таку має!

-Гришо, в армії служив? - Клим друга питає. -Ну звичайно, що служив. - Той відповідає. -А доводилось людей Тобі убивати? -Звідки, Климе, про таке Я можу та знати!? -Ти ще, Гришо, молодий, Й склерозом страждаєш? -Та-а-а, я ж кухарем служив, Хіба ти не знаєш???

Юною бути завжди вам бажаю, Ласку й турботу я відчуваю. Іскрою ніжною світяться очі, Які загадкові ці чари жіночі.

Різнобарвне листя в вальсі закружляло, Вже до педагогів свято завітало. Професійне свято вони зустрічають, Тому і вітання звідусіль лунають. Адже педагоги, це чудові люди, Працю їх невтомну бачимо повсюди. В дитсадку малечу вони зустрічають, Шлях у світ цікавий діткам відкривають. По шкільній стежині з нами теж крокують, Знання і частинку серденька дарують. В технікумах, вишах нас вони навчають, Мудро, професійно завжди наставляють. Тож хотів би щиро я їм побажати, Горя і нещастя...

Читати далі...

-Вихідні ти як провів? - Гриць Петра питає. -Та-а-а, до тещі в гості їздив,-той відповідає, - Дуже смачно мама жінки мене пригощала, І чарчину не одну, друже, наливала. Їв я, Гришо, оселедець, схований під шубою, Задоволений я дуже тещенькою Любою. Скоса Гриць на Петю глянув і став промовляти: -Оселедцем він мене хоче здивувати! Он як в армії служив, то також бувало, Під ковдрою наминав... я хлібець із салом.

У Радянському Союзі Сексу небуло, Та родини відзначало Місто і село. А тепер, коли в нас секс Є на кожнім кроці, Народжуються діточки Мало в кожнім році. Тож я думаю... можливо, Секс тут ні до чого? А надія, як то кажуть, На бузька на того?

-Чому двійка з укр. мови, Можеш ти сказати? - Запитала в Михайлика Дуже грізно мати. -Послаблять-це дієслово, А я ж бо не знав, Й відповів:"посла коханка!" Тато ж так сказав.

-Чув я, Петре, що нарешті Ти вже одружився, Тож вітаю! І на кому Вибір зупинився? -На Світлан і із Поляни. Гарна дівчИнонька! -Ой, і вибір ти зробив, Бідна ж голівонькп! Вона дура, й написано Це в неї на лобі. Співчуваю, як другові, Петрику, я тОбі. -Ех, не бачив я що напис Такий вона має, Це напевне його чолка... Довга прикриває!!!'