Хоче Марко влаштуватись
В колгосп на роботу.
Й зустрічає у конторі
Голову Суботу.
-Ким хотіли б ви у нас,
Марку, працювати?
Хист до чого у вас є,
Можете сказати?
-Та, хотів би головою
Правління я бути!
Голова тут розгубився,
Не може збагнути:
-Ну, а я що робитиму?
Дозвольте спитати?!
-Все що буду вам, шановний,
Звісно ж я казати!!!
-Місяць тому ти, Михайле,
Вдруге одружився,
Тож напевне у виборі
Вже не помилився,
Адже кажуть, що Світлана
Вміє готувати!
-Дійсно так, я на борщах
Можу порівняти:
-Зварить Галя-перша жінка,
(Частенько бувало)
Що на раз лише каструлі
Теї вистачало,
А ось Свєта якщо зварить,
То цілий день їмо,
А увечері ще й свиням...
Решту віддамо!!!
Семен з Павлом розмовляють
Ідучи до бару:
-Ти новину, Павле, чув
Про Січкар Тамару:
Вже виходить вона заміж,
Лиш кінчиться піст!
-Це ж за кого???
-Був підводник, а тепер соліст!
-Тобто, був він моряком,
А тепер співає???
-Ні, відношення до моря
Зовсім він не має,
Усю осінь на підводі
Овочі возив,
А це місяців зо два...
Їх в діжках солив!!!
Малий Дмитрик у бабусі
Секлети питає:
-Скажи мені, кров людська
Смак який же має?
-Звідкіля я можу знати???
Про таке питаєш!!!
-То дідусь же говорив,
Ти кров попиваєш!
-Бо безмозглий твій дідусь!!!-
Секлета присіла.
-Так, мізки його, бабусю,
Ти ще влітку з'їла!!!
На базарі продає
Дядько кабана.
Покупець його питає:
-А яка ціна?
-Сімсот гривень й ПДВ!-
Той відповідає.
-На базарі ПДВ,
Дядечку, ж немає!!!
Дядько хитро посміхнувся:
-Про це й дурень знає,
Післяпродажна і Дружня
Випивка чекає!!!
-Давай, любий, будем вдвох
Обід готувати.-
Стала Алла чоловіку
Борису казати.
-Готувати їсти вдвох?!-
Став він дивуватись.-
Адже можеш ти й одна
З цим ділом справлятись!
-Дякую, ти підказав,
Що мені казати,
Коли будеш ти вночі...
До мене приставати!!!
-Подивись яка в дворі
Погода, Ганюню!!!-
Просить матінка Ірина
Донечку манюню.
Дівча глануло в вікно,
Й з сумом промовляє:
-Там лише туман густий...
Погоди немає!!!
В переддень весілля доню
Матінка повчає:
-Жінка – вічная загадка,
Про це кожен знає.
Тож і ти не поспішай,
Доню, оголятись,
І якдовше намагайся
Чимось прикриватись.
…Промайнув із дня весілля
Певний уже час,
І до тещі подзвонив
Увечері Стас.
І поставив дуже дивне
Мамі запитання:
-Не стояла в психлікарні
На обліку Таня?
Її дивна поведінка
Страх вже наганяє,
Кожен вечір вона в ліжко
Шапку одягає.
-Чом сумний ти такий, куме?-
Питає Іван.
-В голові моїй вже тиждень
Справжній ураган:
Восьме березня «на носі»,
Жінка хоче шубу,
Тож не хочу засмутити
Жінку свою любу.
Шуба з норки, сам же знаєш,
Дуже дорога,
Тому душу й роздирає
Постійно нудьга.
-Не сумуй ти так,Олексо,
Вихід є один:
Запишіться в товариство
«Захисту тварин»!
-Чув, Богдане, ти бджолярством
Вирішив зайнятись?
То як справи твої йдуть?
Хочу розпитати!
-Справи йдуть мої відмінно,
Можна так сказати,
Бо вже бджоли мою тещу...
Встигли покусати!!!
