Обриває у саду Яблука Марина. І лагідно звертається До свого Мартина: -Яке яблуко тобі, Коханий дістати, Жовте, чи червонобоке Можеш ти назвати? Задоволено Мартин Їй відповідає: -Звісно ж те, яке найбільший Розмір, люба, має!!!

Хоче Марко влаштуватись В колгосп на роботу. Й зустрічає у конторі Голову Суботу. -Ким хотіли б ви у нас, Марку, працювати? Хист до чого у вас є, Можете сказати? -Та, хотів би головою Правління я бути! Голова тут розгубився, Не може збагнути: -Ну, а я що робитиму? Дозвольте спитати?! -Все що буду вам, шановний, Звісно ж я казати!!!

-Місяць тому ти, Михайле, Вдруге одружився, Тож напевне у виборі Вже не помилився, Адже кажуть, що Світлана Вміє готувати! -Дійсно так, я на борщах Можу порівняти: -Зварить Галя-перша жінка, (Частенько бувало) Що на раз лише каструлі Теї вистачало, А ось Свєта якщо зварить, То цілий день їмо, А увечері ще й свиням... Решту віддамо!!!

Семен з Павлом розмовляють Ідучи до бару: -Ти новину, Павле, чув Про Січкар Тамару: Вже виходить вона заміж, Лиш кінчиться піст! -Це ж за кого??? -Був підводник, а тепер соліст! -Тобто, був він моряком, А тепер співає??? -Ні, відношення до моря Зовсім він не має, Усю осінь на підводі Овочі возив, А це місяців зо два... Їх в діжках солив!!!

Малий Дмитрик у бабусі Секлети питає: -Скажи мені, кров людська Смак який же має? -Звідкіля я можу знати??? Про таке питаєш!!! -То дідусь же говорив, Ти кров попиваєш! -Бо безмозглий твій дідусь!!!- Секлета присіла. -Так, мізки його, бабусю, Ти ще влітку з'їла!!!

На базарі продає Дядько кабана. Покупець його питає: -А яка ціна? -Сімсот гривень й ПДВ!- Той відповідає. -На базарі ПДВ, Дядечку, ж немає!!! Дядько хитро посміхнувся: -Про це й дурень знає, Післяпродажна і Дружня Випивка чекає!!!

-Давай, любий, будем вдвох Обід готувати.- Стала Алла чоловіку Борису казати. -Готувати їсти вдвох?!- Став він дивуватись.- Адже можеш ти й одна З цим ділом справлятись! -Дякую, ти підказав, Що мені казати, Коли будеш ти вночі... До мене приставати!!!

-Подивись яка в дворі Погода, Ганюню!!!- Просить матінка Ірина Донечку манюню. Дівча глануло в вікно, Й з сумом промовляє: -Там лише туман густий... Погоди немає!!!

В переддень весілля доню Матінка повчає: -Жінка – вічная загадка, Про це кожен знає. Тож і ти не поспішай, Доню, оголятись, І якдовше намагайся Чимось прикриватись. …Промайнув із дня весілля Певний уже час, І до тещі подзвонив Увечері Стас. І поставив дуже дивне Мамі запитання: -Не стояла в психлікарні На обліку Таня? Її дивна поведінка Страх вже наганяє, Кожен вечір вона в ліжко Шапку одягає.

-Чом сумний ти такий, куме?- Питає Іван. -В голові моїй вже тиждень Справжній ураган: Восьме березня «на носі», Жінка хоче шубу, Тож не хочу засмутити Жінку свою любу. Шуба з норки, сам же знаєш, Дуже дорога, Тому душу й роздирає Постійно нудьга. -Не сумуй ти так,Олексо, Вихід є один: Запишіться в товариство «Захисту тварин»!