Квітковий король

По дорозі із роботи 

Знайому зустрів. 

Про життя-буття її 

Розмову завів. 

-Я знайшла уже нарешті 

Справжнього мужчину, 

Він дарує мені квіти 

Майже кожну днину! 

-Не Охріменко Петро 

Його часом звати?- 

Я про справжнього мужчинку 

Хочу розпитати. 

-Так, Охріменко Петро!- 

Відповідь я чую. 

-Тоді знаю звідки квіти...- 

Далі вже мудрую.- 

Він до квітів гарнний доступ, 

Дорогенька, має, 

Адже цвинтар він центральний, 

В нас охороняє!