Сунь-Цзи "Мистецтво війни". Китай. 5 століття до різдва Христова
"Нехай на вулицях ворожої столиці шепочуться, що князь обкрадає народ, радники його зрадили, чиновники спилися, а вояки голодні та босі. Нехай мешканці калічать ім'я свого князя та вимовляють його неправильно... Нехай їм за ситого життя здається, що вони голодують. Нехай заможні жителі заздрять тим, хто в князівстві Вей пасе худобу. Розпалюйте внутрішню ворожнечу не вогнем, а словом, і дурні і недолугі почнуть скаржитись та проклинати свою батьківщину. І тоді ми прийдемо через відкриті ворота."
(Фейс А.Б.)

 Накануні другого туру я написав:

"  Пропоную 21 квітня влаштувати всеукраїнський благодійний флешмоб під гаслом "проголосуй за зеленського - порадуй плєшивого дєдушку!" - путін буде в захваті!  "

 Тепер розумію, що я переоцінив інтелектуальні здібності деяких своїх співвітчизників - наразі очевидно, що нєкоторі сприйняли цю пропозицію буквально.

І я не можу. Тому попри те, що більшість киян доклалася до перемоги Зеленського, ніхто не виходить на Майдан радіти зелені.

Кожен радіє тихенько у власному гробику повапненому...

(Фейс C.Д.)

 Іронія в тому, що коли було сказано "Ми іх здєлалі", то це стосувалось саме тих 73%, які зараз святкують перемогу.
Продовжуємо спостерігати тріумф маніпулятивних технологій в умовах незрілої демократії.
Щоправда, поодинокі учасники цього "сеансу чорної магії з послєдующім разоблаченієм" (ті, що в задніх рядах) вже запідозрили щось неладне і почали здивовано розглядатись навкруги. На вулицях з'явились перші дами в рожевих панталонах.
(фейс О.Ш.)

 Інавґураційна промова новообраного президента перед своїми виборцями.

 Дякую всім, хто проголосував за мене!
Але моя перемога була б неможлива без моєї родини, моєї Лєни, мого 95 кварталу, мого Голобородька, не мого 1+1 але туда ж, а саме головне, без моєї улюбленої пісні!
 І звичайно без вас, мої улюблені 75! Спочатку я думав що вас буде 5, ну можливо 10, неймовірно, щоб знайшлося таких аж 15! Але вас таких 75!
 І тому я стаю перед вами на коліна і давайте разом заспіваєм мою улюблену пісню!

 Що? Гімн України? Але ж я сказав, мою улюблену, якій я завдячую, що зараз тут!

 (Поют все вместе)

Какое небо голубое!
Мы не поклонники разбоя!
На хвастуна не нужен нож,
Ему немножко подпоешь
И делай с ним, что хошь.

Покуда живы жадины вокруг,
Удачи мы не выпустим из рук.

Какое небо голубое!
Мы не поклонники разбоя:
На жадину не нужен нож,
Ему покажешь медный грош
И делай с ним, что хошь.

Пока живут на свете дураки,
Обманывать нам, стало быть, с руки.

Какое небо голубое!
Мы не поклонники разбоя:
На дурака не нужен нож,
Ему с три короба наврешь
И делай с ним, что хошь.

Какое небо голубое!
Живут на свете эти трое.
Им, слава богу, нет конца
Как говорится, зверь бежит -
И прямо на ловца.

А якщо моїм шкурним інтересам?
 Так що у фактів мало шансів.
А якщо до цього додати ще й моє его, моє бажаня зберегти внутрішню психологічну рівновагу, для яких признання власних помилок, собственної глупості, собственної нічтожності є абсолютно неприємлємо?
 Так що welcome to КРАЇНУ МРІЙ!
 Welcome to паралельну реальність Голобородька!

 Країна стане сильною, не тоді коли більшість буде думати ОДНАКОВО, а тоді коли більшість буде ДУМАТИ!

(фейс)