__Моє ретро
- 23.09.26, 01:09
Чиста вода.
Чиста їжа.
Чисті помисли.
Наразі це все недоступно, будь ти навіть мультиміліардером.
Так, колись я жив в раю. В світі без сміття. Теперича кількість сміття в міліони разів більша ніж тоді і з кожним роком все приростає і приростає в геометричній арифметичній чи якій там прогресії.
Багаторазові авоськи. Багаторазова шкляна тара. Все на розвєс в цупкий папір. Де я виростав - тотально клумби, газони, лабіринти з декоративних підстрижених кущів, гаї, сади, палісадніки. Чисті водойми. Високі потолки. Натуральна деревина, дубові перила і дверні ручки. Граніт, мармур, бронза.
Це фізичний простір. Не менш чистим і розкішним був і моральний, психологічний, душевний простір.
В сучасній фізичній і моральній грязі(бруді) - взростають, формуються нові покоління. Було б не дивно, якби вони формувалися алергічними, угрюмими, унилими, дратівливими, злобними, агресивними.
Рождьонний в раю - райська дитина.
Рождьонний в аду - адова дитина.
Він в принципі не здатен зрозуміти змісту моїх претензій. Бо для нього ад у всіх смислах це і є єдина можлива реальність. Він дитина ада, дитина пошлості. Ад це і є пошлость. Пошлость це і є ад. Для мене пошлость - для нього єдина знана, єдина можлива реальність.