__Чорна-пречорна невдячність...

11.09.26, 13:33

21.09.26, 17:32

Бог не теля — усе бачить відтіля.
Після повного набуття чинності Угодою про асоціацію 1 вересня 2017 року Україна справді отримала не «готовий ключ» від дверей до Європейського Союзу, а договір і цілий комплекс зобов’язань. Це означало необхідність проводити реформи в найрізноманітніших сферах: правосудді, боротьбі з корупцією, державному управлінні, економіці, конкуренції, державних закупівлях, енергетиці та інших галузях.
А потім, після отримання Україною 23 червня 2022 року статусу кандидата на вступ до ЄС, з’явилися вже конкретні критерії членства. І тут з’ясувалося, що шлях до європейського членства — це не одні відчинені двері, а довга послідовність етапів, вимог і перевірок. Потрібно було не просто ухвалити відповідні закони, а й довести, що вони справді працюють на практиці.

31.09.26, 17:33Відповідь на 2 від The Martian

А далі починається найцікавіше — кластери. Наче петля в петлі, цикл у циклі: шість великих блоків, у яких заховано тридцять три переговорні глави. І найсимволічніше тут те, що перший кластер є водночас і останнім: він відкривається першим, але закривається останнім. Це кластер «Основи» — судова система, верховенство права, боротьба з корупцією, основоположні права, безпека, державні закупівлі, фінансовий контроль та інші фундаментальні речі. Тобто спочатку тобі кажуть: ось двері, ось європейський шлях. Потім виявляється, що за першими дверима — ще одні, за ними — наступні, а ключ від усієї цієї конструкції лежить у тому самому першому замку, який відкрили першим, але остаточно відкрити його можна лише останнім.

41.09.26, 17:33Відповідь на 3 від The Martian

І поки цей фундаментальний кластер не буде виконаний і закритий, уся ця європейська конструкція залишається незавершеною. Петля в петлі, цикл у циклі: перший — останній, останній — повертається до першого.
А тут у нас — війна, що почалася одразу після Майдану, і кінця їй поки не видно — ні горизонту, ні краю.