Можна жити, любити,    День стрічати і просто бути...    Лише добре бачить в усьому-                           Щастя не в тому!    Можна миті ловити,    У пам'яті їх карбувати...    Зупиняючись, слухати втому-                          Щастя не в тому!    Можна просто чекати,    Серцем радіючи, вірити...    Посміхатись в мовчанні німому-                           Щастя не в тому!    Тільки знати - є ти!    Без вагань розуміти,    Що думками єднаємось знову...                             Щастя у цьому!

Огонь эмоций и покой воды –

   Две разные, но близкие стихии,

      Они живут по правилам судьбы,

         Хотя и мысли иногда у них другие.

Искру желаний вызовет река

   Уверенным и быстротечным руслом,

      Волнующие сердце берега

         Не смогут свет огня оставить тусклым.

Как поцелуем ранняя роса

   Сольется снова с теплыми лучами...

      Лишь улыбнутся тихо небеса

         Чтоб не нарушить счастье между нами.

     Відпущу голубку в небо -                

     Полетить!      

     Їй назустріч мрії треба...                

     Хай щастить!      

     Там вона розправить крила...               

     Без жалю      

     Відпущу туди, де милий,                

     Бо люблю...      

     Насолоджуйся пташино,                

     Не журись!      

     Тільки час сплива невпинно,               

     Подивись!    

     Любу звісточку із краю                

     Принеси,      

     Хай річки допомагають                

     Та ліси!      

     Знай, вода втамує спрагу -                 

     Відпочинь,      

     Подарує най відвагу                

     Верби тінь...      

     Ти лети моя маленька,                

     Не спинись,      

     Та від милого серденька                

     Повернись!             

                            

Сильва Яна на сервере Стихи.ру