хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Замітки з міткою «мої вірші та роздуми»

Хвилина слабкості...



            Хотілося б забути... Ні, не варто...
            Можливо... відпустити? Так... мабуть!
            Відбудуся чомусь легеньким жартом,
            В очах, насправді, сльози промайнуть...

            Хотілося б пробачити - немає!
            Провини нічиєї і ніде.
            Лише неспокій серце доїдає...
            Хотілося б прогнати - та не йде.

            Чомусь до звички прив'язати щастя
            Хотілося б назавжди, без вагань...
            Та не буває більшої напасті
            Аніж плекати марних сподівань.

            Хотілося б почути "Не залишу!"
            Хотілося б... хотілося б... Мовчиш!
            Вслухаюся з надією у тишу,
            Що обпікає думкою "Облиш!

            Поглянь угору - там блакитне небо...
            Навколо глянь, радій йому... цвіти!
            Відкрийся світові, ховатися не треба,
            Йому на зустріч не іди... лети!"

            Зриваюся... та знову зупиняюсь -
            Зникають крила, що з'явились вмить.
            Хотілося б... без жалю відпускаю
            Цю мрію, що без тебе не летить...

            Хотілося б забути та не вмію,
            Вмиваюся росою знову й знов...
            Тією, що безжально серце гріє,
            Тією, у якій живе любов...             

Сильва Яна на сервере Стихи.ру

Щастя...

   Можна жити, любити,    День стрічати і просто бути...    Лише добре бачить в усьому-                           Щастя не в тому!    Можна миті ловити,    У пам'яті їх карбувати...    Зупиняючись, слухати втому-                          Щастя не в тому!    Можна просто чекати,    Серцем радіючи, вірити...    Посміхатись в мовчанні німому-                           Щастя не в тому!    Тільки знати - є ти!    Без вагань розуміти,    Що думками єднаємось знову...                             Щастя у цьому!

Здавалось, просто сон...



                Здавалось просто сон...
                Та снився все ночами
                В краплинах за вікном,
                Що пролились дощами,

                                  Той погляд проглядав
                                  Немов благання, знаю,
                                  У душу проникав,
                                  Та запевняв: кохаю!

                І знову навмання
                Запалював ті зорі,
                Як тінь нового дня,
                Жадані та прозорі -

                                  Бажання і любов...
                                  Забувши про турботи,
                                  Бо снився знов і знов,
                                  Запитувала: хто ти?

                Чому в моєму сні
                Ти як надія грієш?
                Дай відповідь мені...
                Почути я зумію!

                              - Ти знаєш все сама,
                              Живу в твоєму серці,
                              Хоч поряд ще нема...
                              Я - твоїх мрій озерце!

                І бачу тебе в снах
                Так само я, щоночі,
                З усмішкою в очах
                Та стан стрункий дівочий...

                              - Ти - мрія? Зачекай!
                              Без тебе заблукаю...
                              Зови та не зникай,
                              Наснися ще! Благаю!

                                * * *
                Зустріти так хотів...
                І що зустріну - знала...
                Той погляд з моїх снів,
                В тобі я відшукала.

Відпущу голубку в небо...

       

     Відпущу голубку в небо -                

     Полетить!      

     Їй назустріч мрії треба...                

     Хай щастить!      

     Там вона розправить крила...               

     Без жалю      

     Відпущу туди, де милий,                

     Бо люблю...      

     Насолоджуйся пташино,                

     Не журись!      

     Тільки час сплива невпинно,               

     Подивись!    

     Любу звісточку із краю                

     Принеси,      

     Хай річки допомагають                

     Та ліси!      

     Знай, вода втамує спрагу -                 

     Відпочинь,      

     Подарує най відвагу                

     Верби тінь...      

     Ти лети моя маленька,                

     Не спинись,      

     Та від милого серденька                

     Повернись!             

Не зволікай!

Коли думки заполонили,

Ти їх у серці не лишай -

Пиши вірші, надай їм сили!

Не зволікай!

 

Коли відчуєш біль образи,

То відпусти і не тримай -

Пробач зловмиснику відразу,

Не зволікай!

 

Не знаєш щастя де шукати?

Даруй лише любов і край...

Це головне - ти маєш знати!

Не зволікай!

 

Хвилину кожну цінувати

Навчить життя тебе нехай,

Для цього часу небагато -

Не зволікай! rose  

Поглядом у небо


 
        
        
          Ти віддався самотній тиші,

          Зволікає ваганням час...

          Ті думки, що на серці лише,

          Назавжди полонили нас.


          Щось змінило той хід відносин,

          Де тебе і мене нема.

          Я гадала настане осінь...

          Посміхаюся... Все ж - весна!
 

          І в нових почуттях до тебе -

          Ти для мене мов світ без меж.

          Погляд лине в безкрає небо...

          ... я для тебе напевно теж.


          Зізнаватись уже не мушу,

          Доля вирішить все сама.

          Рідний голос лікує душу,

          Тільки поряд тебе... нема!

Сильва Яна на сервере Стихи.ру