Ответственность поручителя после смерти должника.

Очень часто кредиторы предъявляют требования к поручителям после смерти должника, мотивируя это тем, что обязательство не прекратилось и поручитель обязан исполнить его за должника. Что же делать в такой ситуации поручителю, где границы его ответственности и должен ли поручитель нести ответственность в принципе?

Подобные споры наиболее часто возникают с финансовыми учреждениями и касаются возврата средств полученных в виде кредитов (займов). Большинство  финансовый учреждений считают своей святой обязанностью насчитывать проценты по кредитам и после смерти заемщиков, а некоторые добавляют даже штрафные санкции в связи с неисполнением поручителем обязательств.

На мой взгляд, такие требования не законны и не могут таковыми быть исходя из следующего:

В соответствии с ч. 4 статьи 25 Гражданского кодекса Украины гражданская правоспособность физического лица прекращается в момент ее смерти.

Статьей 608 Гражданского кодекса Украины предусмотрено что, обязательство прекращается смертью должника, если оно неразрывно связанно с его особой и в связи с этим не может быть исполнено иным лицом.

Обязательства по кредитным договорам принято считать не связанными неразрывно с особой заемщика, так как такие долги входят в объем наследственной массы и переходят к наследникам.

Таким образом, наследники принявшие наследство становятся должниками по обязательству, и происходит замена должника (перевод долга). Частью 3 ст. 559 Гражданского кодекса Украины предусмотрено, что поручительство прекращается в связи переводом долга на иное лицо, если поручитель не поручился за нового должника.

Необходимо отметить, что даже практика Верховного Суда Украины в этом вопросе разниться.

Так, например ВСУ в своем определении 13.02.2008 года,  по делу № 6-19189св07 ВСУ придерживается мнения, что поручительство по обязательству умершего прекращается, так как при вступлении наследников в наследство происходит замена должника.

Извлечение из определения:

«Згідно частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

Згідно частини 3 статті 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.»

В определении от 08.09.2010 года по делу № 6-29388св09 ВСУ придерживается прямо противоположного мнения и приходит к выводу, что поручительство не прекращается.

Извлечение из определения:

«Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов`язання є нерозривно пов`язаним з особою, якщо мова йде про особисті немайнові права та інші нематеріальні блага, оскільки вони тісно пов`язані з фізичною особою і вона не може відмовитись від цих прав або бути позбавлена цих прав. У спорі, що розглядається, мова йде про кредитні правовідносини, а отже зобов’язання не є нерозривно пов`язаними зособою боржника і після його смерті не припиняються. 

Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. 

Однією з підстав припинення поруки, передбаченою ч. 3 ст. 559 ЦК України, є переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Однак в такому випадку має місце цілеспрямована заміна боржника за згодою сторін, а в разі смерті боржника зобов`язання переходить до спадкоємців, причому це не тягне за собою зміну умов та обсягу відповідальності, оскільки до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю.

Таким чином, висновок суду про заміну боржника і припинення у зв`язку з цим поруки не ґрунтується на законі.»

В 2011 году ВСУ, исходя из содержания определения по делу № 6-18871св08 от 10.02.2011 года,  снова возвращается к позиции, что поручительство по обязательству умершего прекращается, так как при вступлении наследников в наследство происходит замена должника.

Извлечение из определения:

«Згідно із ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. 

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. 

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином відбувається передбачена законом   заміна боржника за зобов’язанням. 

Згідно із ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу   на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.»

Исходя из изложенного выше, требования кредиторов, предъявляемые к поручителю после смерти должника, по обязательствам которого он поручился, не законны.

Источник: Александр Бахматский