Профіль

Міла Сонячна

Міла Сонячна

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Впасти, щоб народитись...

Лускають каштани від утоми,
Стогону колючок і скарлупи...
І зникають розпачу фантоми,
Темрява і морок самозгуби.
Новий образ з нової подоби...
Світу блиск з розбитого учора...
З листя між трави, набивши лоба,
Бачать на гілках у небі зорі.
Потім будуть паморозі ранки,
Дотики роси на спраги обід.
Сонце-ладо. Місячні серпанки.
Сум вітрів і снігу білий холод.
Веснами розвіється тривога...
Брунькою народиться прозріння...
І полине в пагоні до Бога
Пошепки землі благословіння...
cup_fullcup_full

Для мужчин

Я всего лишь женщина земная...
Говорят, что даже из ребра.
В логику мужскую не вникаю,
Не страдаю боксом до утра.
Чуть наивна, разная, капризна,
Люблю шопинг, телефон, еще подруг...
Равнодушна к "Шустер-телевизор",
Эзотерику читаю, как досуг...
Сочиняю, медитирую, бывает.
Голова на дождь болит всегда..
Меня Милой люди называют.
Но ведь могут ошибатся иногда?

Из летнего дневника о бабнике)



Шепчет ветер полевым ромашкам
О далеких пальмах и морях,
Развевает листья нараспашку,
А они игриво говорят:
"Озорник ты, фантазер и бабник,
Кружишь головы на поле всем цветам...
И рассказываешь нам о том, что,странно,
Только ты один средь всех видал!"
Отвернулся ветер от обиды,
Встрепенулся быстро в небеса:
"Кто поймет о льдинах Антарктиды?
О ромашках? Яхтах? Парусах?"
Мир большой, а в нем свои мирочки...
Как понять кого-то вдалеке?
Как открыть в стихе другого строчки,
Мысли не понятные для всех?




С Днем рождения

(Для Юли)
Обычный день. Но теплота друзей:
Открытки, поздравления, подарки.
Стол в скатерть нарядился поскорей.
Пыхтит духовка.И на кухне жарко.
И вдруг в какой-то торопливый миг,
Взглянув в окно, восхищена закатом,
И ветром на качелях кружевных...
Так пусть всегда душа будет богатой!
Пусть светятся глаза от теплоты,
Восторга, и любви, и пожеланий!
Души благоухают пусть цветы,
А в сотню лет - чудесных вспоминаний...

Вдячність

Я вдячна небу за його широти...
А сонцю за вечірній горизонт...
Вітрам за аеропланові польоти...
А полю за полин і за озон.
Грозі за спалахи пророчі,
Сові - за сторожкий політ.
Волошкам за блакитні очі
Дідусю - за здоровий рід.
Вклонюся ранку за нові дороги,
Дорогам - за безкрайність берегів.
А особливо - досвіду, тривогам,
І постатям послАних ворогів.
Кармічності - за вибір і за віру,
За щастя пережитих помилок.
А предкам - за язичеські повір'я,
Прогресу - за ядючий сірий смог.
Ще будням - за контрасти і за свята.
Ненависті - за сховану любов.
Тобі... - найбільше..., що не передати...
Даруй. Зникаю. І самотня знов.

Підслуханий ноктюрн

Заплести цибуля коси
Запросила лепеху...
У поспілих літніх росах
Вже зросла для шашлику.
У бурштиновій сукенці
Запишалась у вінку...
З літнім спомином у серці,
У стрічках між часнику.
В гадках ночі зорепадних,
Думку шелестить дзвінку...
Пелехату і досадну
Аж рум'янець яблуку...
В кошику медвяняться...
Посмішки садку...
Листя озивається
На вродливий сум...

Последним летним теплым вечерам

Звонко лотос души тоскует
Меж оранжевых улицы мантр.
Тонко в небе тучи рисуют
Прошлолетних мечтания арф.
Выпью хмели покошеносенной
И коктейли ветров-дымов...
Голова закружилась в осеннем
Приближении эры костров...
Шарф на плечи - и слушать вечность...
Созерцанием полнится явь.
Ты, в туманах холодных вечер,
Мне немного тепла оставь.

Если встретился не Ваш человек...

Давай помолчим. Понимать не пристало..
Давай перестанем кого-то винить.
Слова заворачивать мысли устали...
Позволь неспеша этот миг пережить...
Мы гости земли из далеких галактик.
Из разных миров, атмосфер и планет...
Махнет тихо прошлое памяти ластик,
Оставив морщинкой на глобусе след.
Ментальные волны несмело качают
Нелепость идей в тихой тленности снов...
Давай помолчим. Ухожу не прощаясь.
Мы встретимся лет через тисячу вновь...

Когда было тревожно...

Тревожно... И сердце трепещет.
В энергии буду купаться...
Из этих могучих вибраций
Силы буду земли набираться.
И воздуха тонкие волны
Окутали тело и чувства...
Мятежные клетки наполнив,
Создали пространство искусства...
Исчезло внутри беспокойство,
Стало миром и тихим прибоем...
И над морем из радуги мостик
Добрым мастером, мыслью, построен.

Не пропустите миг!

Со сверчками, комарами
Я на улице мечтаю...
Астры, звезды... блинчик с медом
Мятным чаем запиваю...
Красно нежится в закате
Туча в зеркале небесном...
Жаль, замерзла в летнем платье,
А ведь как здесь интересно...