У краплі прозоро дзеркалиться осінь, Гойдається дощ на деревах рудих. Уп'ється нарешті вологою досить Усе, що прохало все літо води. Так хочеться долі, і хлопців додому, І теж, як природа, напитись з ключа... Коли ж карми-кари чи бурі та шторми Спіткають усіх, хто війну розпочав? Під шапкою даху бундючно і тихо, Уткнувши між пір'я носи і дзьоби, Десятий сон бачать про просо і крихти (Чи, може, про небо-таки?) голуби. Сирена? Байдуже? Від долі не дітись – Хронічна...

Читати далі...

Сиджу і плачу: порвані колготи, Зламалися духовка, блендер, фен, Спізнилася сьогодні на роботу, Спинив за швидкість грізний полісмен. А ще побігла-пригоріла каша- На плитці майже творчість Пікассо, Відклеїлась від старості гамаша.. Приходиш ти з роботи: «Їсти що?» Реву ще більш, від туші очі чорні, На кухні від згорілого аврал... Поглянув ти - назад пішов проворно, Ключами брязнув... Ось такий фінал! Реву навзрид. У двері раптом дзвоник: Заходять квіти, суші, «Сарма», фен....

Читати далі...

Ти жінка! В цьому слові світ Любові, ніжності, тепла і материнства. Ти щастя берегиня і весни, Кохання, затишку, гармонії суспільства. Ти жінка- Дар природи і небес! Нехай почесна місія святиться! Ти перше диво Господа чудес. Загадка, непізнанна таємниця. Ти жінка! Щедра-пишна, як ріка, І родоводу гілка життєдайна, Тендітна і граційційна, і слабка Проста-складна, і звично-незвичайна. Ти жінка! Повелителька бажань, Безпечна жителька у сердеці чоловіка, Захоплення...

Читати далі...

Я думала, ти лицар В шатах грізний, Що переміг дракона В поєдинку... А ти із парку «Русь», Щось десь за містом- Для мене вислав експозиції картинку... Я думала, ти капітан на флоті, В далекі ходиш плавання крізь шторми... А це з яхт-клубу просто селфі-фото, Було надіслано у вайбер позавчора... Я думала: мо’ депутат у Раді - В Фейсбуці фото: мен в авто державнім! А ти у кума-водія посидів радо І допис написав, щоб поважали... Я думала: Не депутат і хай не лицар Але, напевне...

Читати далі...

Дівчатам вершини - це фото.Долати? - нехай сильним світу,Для вражень зухвалих в польотіКататись на лижах їдуть.Звиватиме вітер волоссяЗ-під шолому по-молодецьки,Глінтейном кав'ярня пригоститьІ кавою по-турецьки...А щедрі сніги завзято,Усіють трампліни рясно...І буде дівчисько сміятись:"Впокорити норов - не трасу!.."[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Я до тебе горнуся думкою, Тепло, лагідно, вечорово...Тихо в шибку вікна постукаюСяйвом вогників веселкових.Поцілунком до скроні, ніжністю,Щоб прогнати із думок клопотиТрохи звабливо, хитро, пристрасно,Щоб утома минула, всміхнувся ти...Поскладаю слова намистами-Поміж будні, сніги-листопадові-Тільки вишукані, барвистії...Доторкнуся до тебе, Ладо мій...

Я буду з тобою несмілою, Ти ж, хоробрий, мені для чого? Я буду також невмілою, Щоб ти вчив мене, милий, всього. Я буду слабкою, тендітною, Ти мене захисти обіймами Я з тобою цвістиму квіткою... Ти милуйся, не скривди діями. Не лишай мене довго самотньою Бо від туги любити не вмітиму, Бо від спраги стану холодною, А з тобою поруч яснітиму. Щедро, царю, дарунками тіш мене... Я ж нектаром тебе поїтиму, Смакотою, картинами, віршами.. Ми з тобою щастя творитимем...

[Приєднана картинка]В житті минулому ми розлучились з нею ... Лишились дивні спогади зі снів: Книжки. Шопен. Улюблені лілеї... Волосся грається пелюстками вітрів... І ніжна кава ранками, й не тільки... Босоніж морем поміж легіт хвиль У парк горіхи для сусідки- білки, Пиріг із яблук вдома на таріль.Ще, мабуть, - леле! - те, про мовчати, Або казати пошепки лиш їй... Навіщо двом надовго розлучатись? Приходь до мене з дозволу зорі...

Небо заповнило очі вікна, Де забавлялася хмарка одна... Де витівала щось знову химерне, Що не збагнути нудним і мізерним. Бризкало сонце пекуче на вії, Та не вгавала у відблиску дії - Ніжно снувала ранкові картини В рамі прозорої літньої сині...

Не кажіть "люблю", коли не впевнені; Не цілуйте замкнені уста... Душу не чіпайте без запрошення... Якщо ви не знаєте, чи ТА... Та коли кохаєте, то тисячі, тисячі разів скажіть слова! І цілуйте сповнені сміливості, І не бійтесь серце відкривать...