сексуальні «борги» в відносинах

Є люди, які карають свою половину сексом.
І є кілька форм покарань.
Одна з них - це той самий "борг між подружжям".
Я не відстежувала, як з'явилось це поняття, але що це факт чистого насилля, як психічного, так і фізичного - не відняти, сама проходила, по молодості.
Цей "борг" - це досить вишукане приниження людини, особливо жінки, яка, майже завжди, є слабшою, в першу чергу, фізично і не може продемонструвати спротив.
Звідси і постійний головний біль, і будь-який інший, і стимулювання оргазму - аби швидше відчіпився, і не хотів доводити, що він агов, який крутий, і небажання приходити додому, або купа справ опівночі.
Насилля, на яке всі погоджуються.

Для чоловіка це насилля, коли він ще любить, але вже не так пристрасно, а жінці треба і він не хоче, аби вона шукала де-ін-де.

Бо не потрібно одружуватися одразу, з переляку. Треба зрозуміти всі найголовніші точки дотику, бо нічого доброго з "боргів" не виходить.
Особливо важко їх віддавати, якщо ти нічого нікому не завинив, і він штучний, принизливий, руйнуючий.

Цей борг є, одночасно, і фізичним.
Для переважної більшості жінок "борг" сприймається, як наруга на їхнім тілом і, як наслідок, душею.
Психосоматика потім кричить всіма відомими їй мовами: кисти, поліпи, запалення, біль, онкологія, передчасний важкий клімакс, аноргазмія, страх перед актом, безпліддя, депресивність, байдужість до сексу, порушення гормональних показників, etc.

Для чоловіків це світить простатитами, ослабленням потенції до її втрати, комплексами і невпевненістю в собі, озлобленням, небажанням приходити вчасно додому, фліртом, зрадами.

Є певна різниця.
Змучена насиллям в шлюбі жінка не шукає розваг на стороні, а чоловік - шукає.
І, думаю, якщо це через насилля через примус до сексу, добре, що шукає - то його ліки і спосіб залишитись при пам'яті і в здоров' ї.
Жінці теж треба було б, але наша природа, в переважної більшості, нажаль, дозволяє нас зламати, часто до незворотності.

Є інший бік цього жаху - це покарання відсутністю сексу.
О, це така мила річ.
Це коли ти живеш з людиною, кохаєш її, хочеш її, а в нього/неї не залишилося інших способів тебе зламати, а зламати тебе, чомусь, важливіше за все решту на світі, за дихати навіть - сенс дихати, коли ти дихаєш краще?
І тоді благовірні йдуть на цей витончений аб'юзерський крок, маніпулюючи тим, кого називають коханою людиною, як лишень хочуть.

Секс - як нагорода за слухняність.
Як вам таке?
А буває. Ще й як, курва, буває.

Це виглядає, наче людині, яка скучила на стільки, що "з'їла б кабана", але їй, коли вона смиренно, кілька тижнів, ходить лише "по стрілочках", "кидають хвіст", покручений, сухий і не ситний.
І ти маєш прийняти його, як найбільше благо, на яке ти заслуговуєш. Бо ти, чомусь, став ніким, нічим, ніде. Бо ти став найбільшим страхом когось, хто хоче позбутися цього страху, увігнавши тебе в ще більший.
І ти здаєшся.
Тому шо кохаєш, справді.
Тому що не хочеш втратити кохану людину, погодившись втратити себе.

Тому що з тобою чинять так, як ти дозволяє з собою чинити.

Взагалі, в дитинстві, юності, в молодості в мене були майже всі існуючі форми насилля, тому я вийшла вся контужена на голову вже років в 15, щиро вважала, що так має бути до добрих 25, і не дуже сильно сперечалась з тим, як є, десь до 30.

А потім, наче з ланцюга зірвалась - і давай все розуміть, перекроювать, вирвати з м'ясом, випалювати, залишаючи рани, що досі ниють в негоду. Особливо, в метафоричну.

Проте, може трапитися так, що ти, почувши щось, що нагадує прекрасне з минулого, забуваєш, чим ти за це прекрасне тоді платив, і робиш помилку знов.

...

Головне, більше їх ніколи не робити, якщо, через 25 років, ти дозволяє собі повтор невивченого матеріалу.

Кохайтеся, кохайте.
Є різниця, скільки вам років, ким ви були, хто ви зараз і де - звісно, але вона набагато менш значуща, ніж те, куди і з ким ви йдете.

Ксенка Секвоя