Коні
- 22.02.22, 21:05
Жив був кінь Чапа. Був він уже старенький, і тихо тягнув свою лямку. Може коли побрикати і хотів, але вже не вмів. Пасся він якось мирно у мого сусіда на буряках. Побачив це сусід і – «Ох і ах, тож на моїх буряках», його зловив і завів на буряки до Чапиного господаря. Сусіди трохи посварились, а кінь наївся. Жив був кінь Максимка. Був він молодий , неспрацьований і трохи часом полохливий. Якось його господар із сусідом вирішили, що пора його об’їздить. Запрягли у воза і родеу почалося. Першим наїздився сусід і вирішив, що скакати слід коло річки там м’якше приземлятися. А господар, як справжній капітан корабля поїхав далі у поля, і тримав до останнього вішки у своїх руках. Коротше, коня об’їздили, воза побили, а Максимченому господарю місяць ребра боліли.
Потягнув якось Максимка воза до млина. Там зерно з воза зняли і почали молоти. Кінь побачив пустого воза якого знову готують до роботи, а від роботи коні дохнуть ,подумав кінь, і почав втікати. А тим часом на перехрестя під’їхали хлопці із ДАІ. Як той коняка з возом не зачепив на повороті патрульної машини, то одному Богу відомо. Хлопці виглянули із за дерев, тай вирішили, що їх послали патрулювати дороги, а не іподром. І поїхали додому. Таких історій було багато в кожному селі, а зараз менше, бо коней менше, бо люди переходять на трактори, та й то до пори. Бо як продать землю, то нащо треба тоді ті трактори. Колись я десь читав, що на Кубі, ніби щороку проводили військові навчання по відбиттю військової атаки. Військові відпрацьовували свої дії, а цивільні в дні навчань повинні були їздити на конях, волах, мулах і так далі. Бо під час війни палива для транспорту може і не бути, а їздить, орать, скородить треба. Тож перевірялись коні, упряж, вози і так далі. А з такою політикою, як у нас ми будемо ходити пішки, копати лопатою і загрібать граблями, тай трактора на відміну від коня при потребі не з’їси. При теперішніх цінах на паливо собівартість роботи конем мало чим відрізняється від собівартості роботи маленького тракторця. Але кінь хоче їсти кожен день, а трактор лише коли працює. Тож для селянина, який як правило, крім городу, паю ще десь працює, або їздить на заробітки- коник в тягар. А щоб не так тяжко було селянам продавать коней, землю уряд і партія підвищують податки ,ціни. Що тут ще додать- треба цю політику мінять, бо інакше життя коням невидать.
Потягнув якось Максимка воза до млина. Там зерно з воза зняли і почали молоти. Кінь побачив пустого воза якого знову готують до роботи, а від роботи коні дохнуть ,подумав кінь, і почав втікати. А тим часом на перехрестя під’їхали хлопці із ДАІ. Як той коняка з возом не зачепив на повороті патрульної машини, то одному Богу відомо. Хлопці виглянули із за дерев, тай вирішили, що їх послали патрулювати дороги, а не іподром. І поїхали додому. Таких історій було багато в кожному селі, а зараз менше, бо коней менше, бо люди переходять на трактори, та й то до пори. Бо як продать землю, то нащо треба тоді ті трактори. Колись я десь читав, що на Кубі, ніби щороку проводили військові навчання по відбиттю військової атаки. Військові відпрацьовували свої дії, а цивільні в дні навчань повинні були їздити на конях, волах, мулах і так далі. Бо під час війни палива для транспорту може і не бути, а їздить, орать, скородить треба. Тож перевірялись коні, упряж, вози і так далі. А з такою політикою, як у нас ми будемо ходити пішки, копати лопатою і загрібать граблями, тай трактора на відміну від коня при потребі не з’їси. При теперішніх цінах на паливо собівартість роботи конем мало чим відрізняється від собівартості роботи маленького тракторця. Але кінь хоче їсти кожен день, а трактор лише коли працює. Тож для селянина, який як правило, крім городу, паю ще десь працює, або їздить на заробітки- коник в тягар. А щоб не так тяжко було селянам продавать коней, землю уряд і партія підвищують податки ,ціни. Що тут ще додать- треба цю політику мінять, бо інакше життя коням невидать.