Враження від приїзду в Німеччину...Скажу зразу дуже люблю Україну,тому не була налаштована, думати, що у нас все погано,а тут у Європі найкраще.
     Їхала автобусом-про дороги: в Європі вони хороші ,але наша міжнародна траса також не найгірша.
     По приїзду зразу зрозуміла, що у мене помилкове перконання, що у Європі всі говорять англійською,Там можна звертатись англійською до молодих студенти(як у нас) працівники сфери обслуговуваня і це у великому місті дальше тільки німецька і в сфері обслуговуваня.( як у нас українська)
       Німці привітні, допомогли купити білет та ще я не мала дрібних монет на дзвінок і туалет, розміняти виявилось проблематично.тому мені просто дала дівчина,до якої я звернулась про допомогу 1 євро на туалет і 50 центів на дзвінок(біля туалету не було тітки з касою, а монетомат))
 Електричка звичайна, новіша,як київська.
Дальше автобус, про англійську забуваєм тому, що містечко розмірів наших райцентрів,спілкування суто німецькою.
Природа- як у нас в прикарпатті.
    Через вікно бачу-вони люблять свої машини, та і політика оподаткування, як мені пояснили спонукае купляти своє. Відмінність в тому, що у нас на автомобілях преміум класу, їздять молоді мажори, у них люди по яких видно, що вони самі досягли цього статусу і можливості купити таке авто.А молоді їздять на старих авто, понад 10 років,переважно малолітражки.От ще поліція не їздить на надто нових і суперових авто і обовязково дизельних.
   Вулиці дуже чисті,і надзвичайно красиві будинки,тому що стара архітектура і доглянута.У нас також є старі красиві будинки на жаль не доглянуті.
Що я подумала в перший же день перебуваня у нас не настільки гірше,є дещо краще ніж у них. Ми по менталітету европейці тільки, от чому до влади попадає бидло? 
Це всього лиш "IMHOTE" 

Мені часто повторюють що насправді в житті все просто якщо чогось хочеш потрібно взяти і зробити...ніхто крім тебе не несе відповідальності за твоє життя. То якого біса у житті все так складно?!

По классике жанра должно случиться  чудо исцеления, или он замироточит))))

http://parlament-novorosii.ru/

      День 9 травня свято чи ні ...я  народилась в сімї по якій Радянська влада пройшлася своїм катком...Що я знала з дитинства..що не радісно ні прадіду, ні прабабусі в це свято ..що це було-та вихідний день, коли приїдуть внуки і діти, щоб посадити город...Тільки тепер розумію,чому згадували завжди,розстріляних НКВД родичів,облави..про "басарабців",що приходили просити їсти,  прадід згадував роки проведені в таборах Сибіру...Чи було це важливо для мене роки 4 тому, коли ще жив прадід.Ні просто слухала,тому, що прийнято, поважати старших, було дивно чути про те, що когось заставляли йти на парад. Чому так підримали майдан тому, що все  повторювалось. Давно зрозуміла історія,як продажна жінка її обертають кожен до себе зручним боком Шкільні уроки історії-не цікаві...це вона "новітня" переписана майже кожен рік навчання під ішу владу в країні,чи нового міністра освіти,чи для того,щоб заробити на видавництві нових книжок. Недавно,знайшли на горищі скарб старі документи..фотографії, польські свідоцтва,листи із США,Польщі,з тюрми...Довоєнні документи на землю.Від цієї історіі у мене трусились руки.
    І коли їдеш у село восени в поминальні дні,традиція ставити свічку на місці де була криївка,і розумієш,що на цій землі,ще не давно вмирали,ще жива прабабуся, що свідок цих подій.За те щоб ти могла тут просто ходити...Жити..
Для мене.. це день жалоби..Так була війна брудна,з кровю,із смертями каліцтвами... люди отримали братські могили,теракти ,та не було волі..
Війна тепер. Чи щось змінилось?.. була брехня і знову брехня..Це суть війни,у ній немає правди лиш біль і втрати.

Сталий розвиток у "несталій ситуації"

Весна ....самое время менять одежду.Сегодня задумалась, как должен быть одет парень,и поймала себя на мысли, лишь бы не в узких штанах(конечно  троллить будут модники)я и объяснить не могу по чему.. ну это отдельная тема.

   Угораздило меня попасть к Пасхе в на больничную койку...удивительное совпадение лечащий врач-земляк(молодой врач отрабатывающий обучение на бюджете государству)Ему отдельное спасибо))....Да суть дела не в этом... Мои наблюдения за бабушками с которыми пришлось коротать время.Бабульки, что приятно были не вредные,и не ворчливые.Возраст у всех почтенный: самая младшая 72 года,а другая 91 год.Люблю я расспрашивать старших о их жизненных историях.Вот что на склоне лет оказывается- та у которой была жизнь самой насыщенной,судя с рассказов о её путешествиях и приключениях по стране и  татухе на предплечье,она хорошо зажигала в жизни-её дочь заботились о ней,но как-то без любви,а так из объязанности.

    Я возможно ошибаюсь,но делю людей для себя на гуманитариев и технарей,и определяющий есть реакция на жизненые ситуации или действия в жизни.
    Технари думают логически,а действуют интуитивно.А гуманитарии думают интуитивно,а действуют емоционально.