зелено-сірим спреєм на стінах в під'їзді нам намалюють сонце обкурені діти (с)

- Як ви мене вже дістали зі своїми виборами

- Так, Вікторе Федоровичу, слухаюсь

- Ффффф…ффф..фатіт!

- Зараз я ось цей кулачьок як комусь кудись засуну

- Я тобі, зараза, покажу, які питання задавати

- Я їм чітко так кажу, любі друзі, цього не буде!

- Я не віддам вам Майдан і не приходьте до мене, не стукайте до зачинених дверей мого серця.

- Вони мені: Тук-тук, Юля Володимірівна…

- А я їм: Що, обісралися, любі мої?

- Достанешь мне, Витя, такие черевички – не пойду на выборы…

- Співаю я не гірше за Януковича: «Чому заплетенааа коса…»

- Повторєюмо зі мною ще раз: «Юля! Юля!..»

- Хто Кучму хвалив? Я? Не може бути, у мене такого не записано.

     Фото Павла Ботанова,

текст Александра Куринского и Данила Кравченко    

Что б вам всем по happy endу    

НЕ ЗАЛИШАЙТЕСЬ БАЙДУЖИМИ ДО НАШИХ ДІТЕЙ АДЖЕ ВОНИ НАШЕ МАЙБУТНЄ   

І КИМ ВОНИ СТАНУТЬ ЗАЛЕЖИТЬ ТІЛЬКИ ВІД НАС УСІХ

прикольная тема о том что не все можно купить за деньги       

Не має ціну почуття(с)   

Не чекай ти вже мене

Не кохаю я тебе

Неклич до себе знов

Померла в душі любов

Іншу кохаю зараз я

Де раніше ти була

Коли кохав тебе я

Коли вірші писав

Коли власне серце

Тобі віддавав

Коли тебе одну жадав

А зараз інакше все

І не грієш ти мене

Не кипить у жилах кров

Померла в душі любов

позитивная тема . надежда умирает последней  и пусть ваша неумрет никогда