Донецька реальність. Злі вірші.

*
Розпахали, сплюндрували
Вже давно степів немає.
Нищить sapiens природу
Зовсім жалості не має.

Замість степу террикони,
З труб заводу сірий дим
Найбруднішим в світі місцем
Став давно наш рідний дім.

У ранковому повітрі
Тільки сірки запах чую.
Степовий вінок чудесний
Вже ніколи не відчую.

І немає вже надії
В те, що люди схаменуться
Й чари тих степів Донецьких
Знов назад до нас вернуться.

Тільки в небі серед диму
Тепле сонечко зосталось.
Те, що sapiens зоветься,
Ще до нього не добралось.

6 червня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.