хочу сюда!
 

nikfi

41 год, овен, познакомится с парнем в возрасте 39-45 лет

Як я це помню...

  • 25.04.16, 12:33
26 була субота,короткий робочий день,до 2-х.
Заправили машини(опять по 10 л. на ніс).Хтось сказав шо в Чорнобилі шото горить ...Відкатали до обіду і як завжди організовали пляшечку-кінець робочої неділі.Валера Попруга сказав шо брат до його приїхав,привіз дітей з Чорнобиля,сказав шо атомна горить-шо то там взірвалось,і пограв обратно.
Чесно говоря ми зцього тільки поржали..
Я потопав до дому,з Галинкою мали йти в кіно а потім на танці,через три неділі в нас мало бути весілья.Почистивши пірячко і надівши костюма(тоді в нас фішка така була-на танці притопать в костюмі і вишиванці)Кста та вишиванка у мене на аватарці,діда мого Лексія,йому моя баба Ганна вишила на їхнье весілья.
І тут приїхала скора, Ліхута(покійний уже)сказав моїй матері шо всіх шоферів терміново викликає главврач.Мати сказала шо я уже потопав  до,...от нема і все...Мене часто висмикували з дому коли когось треба було волочити до столиці-молодий,нежонатий,хай крутиться..Йти до Галі треба через усе Поліське, до РЕСУ...І  біля РОВД таки нарвався на скору,але Ляхута мав мяке серце і відпустив.правда виторгувавши обіцянку позвонити до Задираки(ГЛ.Вр,)Прийшов,позвонив,главний сказав вийти на вулицю і сісти в скору.Таки Ляхута мене виматюкав.
І от я як цаца в костюмі і в вишиванці в кабінеті главного,там уже був який штаб.Нас, шоферню, розсадили і в лоб:атомна горить,радіація велика, ждем багато потерпілих,скоріш євакуація,ми в останню чергу.
Заправитись по вінця,звести всіх від санітарки до лікарів.
Звезли.В дві години ночі стали виписувати всіх хворих з лікарні,хто топав до дому хто до рідні,кому далеко розвозили машинами.Інфарктних знесли до хірургії-єдине відділення яке працювало в штатному.
Жутко коли в дві години ночі зразу загоряються всі окна в лікарні і хворі як тіні починають розтікатися з подвіря..
В неділю утром в машину впав якийсь мен назвавсь гл вр.обл.сес.( тоді в київлян-начальства була така куйня,приїхати своею машиною,поставити її біля адміністрації і кататись на нас,місцевих.)Їдемо на Вільчу,має прийти єлектричка з припятцями,маєм міряти радіацію шо вони привезли на собі...
Ну і дурдом-приїхали док прибора тицяє а він мовчить...І от я во всей красе, а на тобі-совєтська армія.Я як рік з СА,в учебці був каптером(див.аватар)і по розсужденію(здравому) хвіцерів було саме свободне туловище в розположениї і патаму его надо грузіть.І я був вічний дежурний по роті,посильний і ротний дозимерист, и прибор ДП-5б міг таки запустить не просинаючись...Там на звороті така кришечка,під нею шнурочок з клемами на 6 метр.і перемикач на 6,12,і 24 вольт.Накинув на акум,на датчику капля кажись з барієм для юстіровки,виставив і тиць доку-на міряй.Док хлопнув по спині -міряй.Їх привезли годин в 12 дня.Жутко-тихі покірні в тапочках,з авоськами,діти за руку.Док висмикував по одному підводив до машини:голова,тулуб,ноги.Голова,тулуб,ноги.
І тут народ шось побачив-шось Є, хтось ШОСЬ МІРЯЄ,машина з ЛІКАРНІ(полоса на крилі" мед помощь") счас хтось шось нам СКАЖЕ.
І вся ця толпа розвертається стає в чергу і жде шо їх хтось шось поміряє.
Доктор каже всьо паєхалі дані для доклада є.Кидаю прибор в машину,сів,а їхати....Кароче жінки підняли москвичика руками і кинули пару раз об землю.
Счас по лицю та очам я враз определяю шо людина на останньому взводі.Мабудь мене тоді спасло шо я догадався вилазячі з машини держати по перед себе той ДП-5б.
Я виміряв тоді всіх.Вони встали вчергу,знову тихі,зосереджені-
голова,тулуб,ноги-НОРМА
голова,тулуб,ноги-НОРМА
голова...ЗВІДКИ Я,ШОФЕР, ЗНАВ ЯКА НАХУЙ НОРМА ????
Док тоді сказав шо -"хуйня,от після взрива бомби....."
Зато після того НОРМА народ даже починав усьміхатись.Кстаті висадивши людей їм казали розходитись по вулицях і заходти до хат.До честі Вільчі всі були розібрані по хатах..
Скільки водяри ми тоді пили...Я їздив до Київа після таких дозtears .білий халат шапочка(таку спецуху нам видали).В Демидові і на підїзді до пл Шевченка стояли КП,моргнув фарами при включеній аварійці менти шламбона зразу піднімали...
А через два місяці всю нашу лікарню відправили в Смоленск в Красний Бор,будинок відпочинку,нас змінили,донецькі,луганські,дніпропетровські лікарі,мед.сестри,санітарки,шофера.
А я таки женився в середині травня(главний дав аж двое суток).правда весілля не було-так вечірка.В каждій хаті поліщуків було по дві сімї припятців-яке там весілля...
Після Смоленска робити вже не можна було-кожен день мене дой..домучували наші доки-Ви ще тут?Їдь звідси нах....Супруга моя операційна сестра в роддомі, перший місяць з операційної не виходила-шкрібли жінок даже при таких строках шо жуть...
От  донецьких я розумію счас- яка це жопа брати чемодан і топать в білий світ ,де ти  в більшості накуй нікому непотрібен...Да домахались,да дозвались,через шо я счас всіх агітую в 60 років забирати права водія і ставити в паспорт штемпель про заборону участі в виборах,свое прожили некуй дітям життя засирати...Ну в 65...не таки в 60.

7

Комментарии

125.04.16, 12:44

я пам*ятаю, що Голос Америки розказав раніш всіх про аварію, ми слухали радіоприймач ВЕФ, він приймав. Сказали про те, що треба додати у воду йоду і випити. Бо нестача йоду в організмі викликає його заміщення радіоактивним елементом. А совєти не сказали. Страшно тоді було. Казали, що будуть всіх відселяти з Житомира.

    225.04.16, 12:45

      325.04.16, 12:47

        425.04.16, 14:12Ответ на 1 от Анна-Марія

        я пам*ятаю, що Голос Америки розказав раніш всіх про аварію, ми слухали радіоприймач ВЕФ, він приймав. Сказали про те, що треба додати у воду йоду і випити. Бо нестача йоду в організмі викликає його заміщення радіоактивним елементом. А совєти не сказали. Страшно тоді було. Казали, що будуть всіх відселяти з Житомира.так, мені навіть тітка давала якісь тоблеткі

          525.04.16, 14:23

          Андрія Качана знавав?

            625.04.16, 14:53

              725.04.16, 15:09

              У меня брат через два месяца родился под Киевом - был инвалидом Чернобыля. Десять лет его уже нет среди нас.
              Царство ему небесное

                825.04.16, 15:23

                вже десь у травні, біля двору жінки зібрались, корів з черги чекали і мама моя теж. і ромовляли про аварію. я мала була, біля них крутилась, нічого не розуміла. але відчувала їх жах. мені так страшно зробилось до сих пір пам'ятаю.

                  Гость: Глаша_Я

                  925.04.16, 16:55

                  я конечно не помню всей этой трагедии,да и не сразу нам сказали.
                  а вот что касается участия в выборах,то согласна с тобой на все 200!!!!

                    1025.04.16, 22:12Ответ на 5 от Ми Ла

                    Гриша Качан(це мені тесть сказав )працював в виконкомі у справах молоді та спорту.І ще Качани жили в Діброві.Я їх не знав,а може вже і забувся-мені тоді було 20.

                      Страницы:
                      1
                      2
                      предыдущая
                      следующая