Яке НАТО, яка Європа - відвідай "нашу" лікарню...

Дістало, особливо пряма і гірка простота фрази "ніщо не дається так дешево, а не обходиться так дорого, як українська безкоштовна медицина". Часто її вимовляв, як прикольний жарт, але не думав-не гадав, що одного прекрасного осіннього вечора зіткнуся із цією "медициною" впритул. І це при тому, що обоє моїх кумів - доктори, але зубнюки...
Ну трапилося - то трапилося: дві "швидкі допомоги" за ніч, чотири години не можуть "збити" температуру нижче 39,5, потім рентген, діагноз "пневмонія" і я вже собі не належу... Лежу в міській лікарні, в палаті для "пільгових" категорій - кум посприяв. А тут не маю бажання переповідати, бо більшість з вас знає, певно, те, чого я не знав, бо останній раз був у лікарні в далекому 1997 році. Неможливо підібрати епітети, щоби описати той стан хворих і приниження від нелюдських умов... Тут, в неті, сперечаються: Юля, Ющ, НАТО, УПА, мова, а чакри розкриються у всіх політизованих (типу мене) придурків тільки після відвідин наших сучасних бюджетних медичних закладів... Знаю, що кажу жорстокі слова, бо хвороби ніхто нікому не бажає...
Шановні читачі блогу, шановні українці! Ми не вартуємо жодної Європи, якщо не маємо сили змінити тут хоч щось, хоча б громадянським тиском та активністю! 
Завершую, бо часу обмаль - привезли на годину додому помитися, бо в лікарні душ не працює шостий (!) рік поспіль... Можна ще розповідати про те, як потрапив до реанімації (медсестрички смішком-жартком переплутали крапельниці!), як потім пояснював, що майже непитущий, і то в мене не "біла гарячка".. Всякого цікавого за неповний тиждень Вибачаюсь за те, що не відповідав на коменти, бо на смартфоні це було нелегко - але функції модерування старався виконувати вчасно і справно. До зустрічі, дорогі мої інтернетні друзі! Не хворійте і не потрапляйте у наші "медичні" заклади! Щасти вам...