Хлібці. Упаковка. Наче нічого незвичного. Але схоже, дизігнер постравася. Бачите, як растр побило. Повинні були крапки, як у центрі. А це мабуть заливка кольором менше 2%. Коротше, схоже на брак упаковки.

На фірмі, де я працював, у нас би за таке виї***али мозок і надодачу списали б півзарплати. А тут навіть у виробництво запустили.

Розумію, що ставити діагнози по інтернету — то фігня, але можливо в когось щось подібне було. В поліклініці навряд чи щось порадять (коли мати потрапила в лікарню, то місцеві медики так і не змогли поставити діагноз, лише в обласній допомогли). Лікар, в ягого спостерігаюсь, у відпустці. А дільничного лікаря нема. Та взгалі на всю поліклініку тільки два дільничних лікаря. Це на 40-тисячне місто і прилеглий район. Нормуль, так?  Так шо: «От, валяй у поліклініку» — не аргумент.

Зібралися на дачу. Але ще в дорозі стала кружитися голова. Ну, може, укачує (хоча давно цього не спостерігалось). А як приїхав на дачу то стало нудити. Хоч нудило, але не настільки, щоб проблюватись. Далі — ще цікавіше: з'явився озноб (а це значить, що підвищилась температура). Десь під вечір температура спала і перестало нудити. Зате вночі знову піднялась температура і розболілась голова. Ледве попустило. Хоча голова зрідка болить у скронях. Поміряв тиск: в нормі.

Думаю, міг травонутися (хоча чим? Яєшня, каша, кава з цукром). Але продуло (бо напередодні, та й під час поїздки було тепло, але дуже вітряно. Не знаєш: чи в шапці, чи без). Подумав про кліщів, бо і на дачі, і по паркам лазяю. Однак на собі ще не ловив. Так шо навіть не знаю, що це може бути. А так, таке враження що всі системи дають збій.

Фотозвіти про заброшки на ВДНГ. Спочатку думав, що вийде два поста, але вдалося назбирати матеріалу аж на три частини.

частина 1 | частина 2 | частина 3.

Ну і картинки для привертання уваги.


І кльове граффіті.

Про невдалу спробу прогулятися по колишній державній дачі (Хрущова) на Лук'янівці я вже писав. І ось, друга спроба. Спеціально приїхав у будній день. І хоча й під час мого візиту, в сквері тривало прибирання, все ж вдалося пройти всередину.

Одна з двох будівель колишньої держдачі. З Межигір'ям не порівняти — набагато бідніше. Зате архітектура краща.


Сфоткав на смартфон, бо біля входу було багато людей і прибирали територію. А так непомітно клацнув.

[ Дивимось ще як там гарно... ]

А ви помітили... ні, я не про дівчат у міні-спідницях, що виставляють напоказ свої ніжки — так буває кожної весни. Я про інше — про ремонти на дорогах. І не лише на дорогах, а й на тротуарах. От таке явище не пригадую: щоб масово, всюди, ремонтували дороги. Цікаво, з чим це пов'язано? З грядущим «Євробаченням»?

Прикол у тому, що асфальтують не лише у столиці, а й у нашому місті. А у Києві взагалі ніде пройти. Ще тиждень тому не було оранжевих жилєток — а зараз всюди дорожники. Ремонтують і дороги, і тротуари. Чого раніше не ремонтували?

Навіть коли здається, що нічого не відбувається, подій і всіляких дрібниць вистачає. От наприклад, захворів новий кіт — тож довелося носити його до ветеринарної клініки. У нашій сім'ї це справжня пригода. І кіт же важкий, пручається (а кому ж приємно лікуватись?!). Поки туди, поки сюди — і півдня нема. Паралельно влаштували прибирання в хаті. Я просто підмів, вимів павука. А оскільки у нас аж двоє пухнастих кошаків, то прибирати можна хоч щодня. Та й інші справи теж накопичуються: прання, миття, готування їжі. А... ще ж пошуки роботи. Підготовка нових звітів. Є чим зайнятися. А коли буває нудно — можна почитати книгу. Та й в поліклініку не завадило б сходити, бо хрипи задовбали.

Зате почав робити зарядку! Не знаю на скільки вистачить ентузіазму (інколи буває лінь). Поки ще не набридло. Та й зігріває, коли холодно, і збадьорює.

Підмітаючи підлогу можна вимісти павука. За 2 роки це вже другий випрадок. А ще можна згадати, як наприкінці минулого року один спустився якраз перед монітором. Цікаво не тільки, звідки вони беруться, а ще й що їдять?

Цього разу вимів величезного павука. Як він міг вирости до таких розмірів?

Ну шо... минулої суботи, 25го березня, в філії Музею громадського транспорту (якщо точніше — Історико-експозиційно-реставраційному центрі), відбувся День відкритих дверей. Цю подію анонсували ще з лютого місяця. Тому запланував з'їздити. Думаю: якщо сильно рекламують, може буде багато цікаво.

Отже, що було:
1) Запасник музейної техніки (невідреставровані машини) цього разу відгородили.


2) Автобуси і тролейбуси, які не були відгороджені (стояли на музейній території) були зачинені.

3) В цехах було ще тісніше, ніж на попередньому Дні відкритих дверей. Ось так все було заставлено. Ні підійти, ні сфотографувати.


Коротше, мені не сподобалось!
Думав, подружці показати закинуті (списані) автобуси. Не вийшло.
Зате радію, що був на Дні відкритих дверей в грудні минулого року. Тоді можна було побачити набагато більше, ніж зараз.

P.S.: Повний звіт буде пізніше.

Хотів подивитись колишню Хрущова на Лук'янівці. Там, окрім будинків, є і чудовий сквер. Але мене чекав облом. Вчора там проводили генеральне прибирання, тому хвіртки були зачинені. Тому довелося пофоткати через паркан (навіть дещо засняв). Однак все одно хотілося б там прогулятись. Може хтось знає, як він працює, в які дні?
І ще запитання: маєток закинутий, чи ні? Начебто в одному будинку медична клініка. А на другому будинку ніяких вивісок не побачив.

Походу, треба буде ще раз туди їхати. Або може хтось порадує фотками звідти. Треба десь з десяток знімків (і будинків, і скверу).

Нарешті збулася ще одна мрія! Таки побував в макеті шахти на колишньому ВДНГ. Враження просто неймовірні!
Звіт можна почитати ТУТ.