Сьогодні трагічний ювілей: 5 років, як померла подружка. Аж не віриться, що пройшло стільки років. Пригадую, що горював довго. Друзі та знайомі підтримували. Але не було можливості розвіятись (кудись поїхати, побути серед людей). Тож спогади та ностальгія нахлинули так, що ого-го та проживати втрату було важко. Настільки, що був змушений звернутись до психолога.
Чи подорожували б ми після 2021, не знаю. Мабуть, ні. Однак хоча б зідзвонювались. А так вийшло, що не стало подружки, а новий друг чи подружка не з'явились.
Правда, невідомо, як би склалась її доля, адже Бровари постраждали від повномасштабки.
Коментарі