Рік без коте

Восени рівно рік, як не стало нашого коте Рижика. Нова кицька, плин часу та зміни в домашній обстановці — притупили спогади. Інколи навіть не віриться, що він був з нами. Тільки на дачі і в гостях у родичів згадки самі по собі виринають. Добре, що крім спогадів залишились фотки. Хоча... починаю розуміти, чому відеоблоги стають популярнішими. Ефект присутності може забезпечити тільки відео. Тому добре, що за два місяці до того, як він помер, засняв відео поведінки на дачі. Тепер є пам'ять на згадку.

Нажаль, про пам'ятник поки розмов не було. Але думаю, що не завадив би.

А ще чомусь замість спогадів починаю роздумувати над останніми годинами життя нашого улюбленця. Не знаю з чим це може бути пов'язано. Можливо з тим, що не мав змоги відтермінувати відхід. А можливо від того, що не був присутній на похованні.