Свидетельства моей бабушки про советскую власть и ВОВ

Вспомнил свою бабушку 1903 года рождения, красавицу-козачку из старинного Запорожского козачьего рода .
Говорила она ,как и весь Мариуполь до 70-х ,на Мове и очень не любила советскую власть.Она никогда не болела , ростом была 178 см как Валькирия и очень гордая .Сама она была родом из Запорожской области , село под Берестовым .

Интересно было слушать её рассказы.

О Ленине : "За переворота не знали ми ніякого Леніна. Троцького знали , а Леніна не знали".

О продразвёрстке и комиссарах : "Як ото прийшли москалі , то стали хліб відбирать . Начальником був у них жид , помічником москаль , а більш за всіх лютували два п'яниці з нашого села , бо отримали маузера та шкіряну куртку". При этом гневно добавляла :"Чортові лапотники,москалі кляті ! Понаїжджали на Вкраїну , увесь хліб пожрали!". На мой вопрос , кто такие москали , отвечала :"Оті пьяниці репані з Московщини , що робити не хочуть та Україну грабують".

О Батьке Махно : "Махно був добрий чоловік. Він людей від москалів захищав та за Правду стояв ".

О первом Голодоморе 1921-1923 годов в Украине : "Багато людей померло . Майже усе село . Мене врятував твій дід , бо був військовим . Тихенько вночі мене до Маріуполя вивез . Потім й оженилися".Дед ,был с Черниговщины и служил в кавалерии. Бабушку увидел , когда через село проезжали.

Об отступлении наших войск из Мариуполя :"Йшла я з базару , та й побачила "емку" з солдатами. Кажу їм :"Куди ж ви ,синки,їдете? Там вже німці !" Хлопці покидали гвинтівки , поскидали гімнастьорки , та тікати до садів біля річки . А серед ночі вдерлися до хати два біглі москаля , взяли чоловікову одежу , хліб та цукор забрали . Я їм кажу :"Що ж ви робите,сатани ! В мене ж діти !" А вони мені :"Не гавкай , сука хахляцкая !". Падлюки..."

 Как наши женщины пленных вызволяли :"Як прийшли німці, то полонених за огорожею тримали .Пішли ми з жінками подивитися,може хто з наших там є . Дивлюся - мій Вася сидить на землі за огорожею .Я до німця-офіцера та й кажу:"То мій чоловік,пане офіцер!".Та фотографію нашу показую . Німець покликав тлумача та віддав мені діда . Але наказав одразу ж зареєструватися йому та на Біржу з'явитися , щоб робив та не байдикував.Потім багато людей відпустили, бо жінки приходили та казали :"То мій сват,то мій брат,мій чоловік". Навіть чужих візволяли оманою. Ті , що залишилися , до зими померли від хвороб та голоду".

Как бабушка самолёты идентифицировала : У бабушки , по рассказам отца , был очень тонкий слух .Даже в низкую облачность она по звуку определяла , чьи самолёты летят. А значит - чего от них ждать . Бывало, услышав гул,бабушка говорила :"Німці летять. Оті , що з бомбами.Гудуть, як вулик :"Несу-несу-несу".Несуть бомби .Треба ховатися." А через какое-то время :"А це вже наші . Оті маленьки,що великих збивають .Треба ховатись."

Как немцы румынов-мародёров вешали :"Як прийшли до міста румуни , то почалися грабунки. Пішли люди до коменданта скаржитися. Німці вночі кілька румунів спіймали , та на площі повісили".

Как немцы церкви открыли:"За німців усі церкви повідкривали. Хоч молитися де стало".

 Об освобождении Мариуполя :"Німці просто пішли. Потім прийшли наші та стали усіх чоловіків до армії забирати .Навіть 16-річних .Форму не давали , так до фронту забирали , хто в чому був. А сусід-грек , що з поліцаями пиячив та на сусідів наклепи німцям наводив, у міліцію пішов".

Про голод 1947 года :"Такий голод був , як за Троцького . Ото тюлька врятувала, макуха з соняшника та
жерделі ".

Восстановление заводов после войны :"Заводи відбудовували наші зеки та полонені румуни . Тому другу бригаду "Азовсталі" й досі "румунами" звуть"

Як я став москалем . Когда пошёл в школу , наша классная руководительница , молодая еврейка , но с именем Людмила Михайловна , приехавшая по распределению из России , злобно шипела на меня :"Я выбью тебе из башки эту хохляндию! Не "гэкай" тут мне ! По-русски надо говорить !" При этом била по рукам линейкой.
На летних каникулах после первого класса , когда я , "правильно-говорящий" пришёл к бабушке , она печально заметила :"Що ж ти , козаче, москалем перевернувся ?". Я пытался оправдываться , что так требуют в школе. Бабушка лишь тихо вздохнула :"Падлюки..."

Сейчас жалею , что не все её рассказы помню.Вот где был учебник истории.