Солодкке божевілля...
- 28.07.25, 22:20
Здавалося б, усе було так давно, мала б забути усе - і його, і те, що з ним пов'язано... Та вона усе пам'ятала, берегла в душі, перекладаючи в пам'яті ті спогади, як старі фотографії. І мріяла... Мріяла, що колись вони з ним знову зустрінуться, подивляться одне одному в очі, він її обійме, а вона дозволить йому поцілувати її. Так минали роки. Іноді вони списувалися і спілкувалися до якогось моменту. А потім знову вона "лікувала" свою душу від його присутності...
Та нарешті вони зустрілися. Спочатку так несміливо, наче мало знайомі. А потім... потім вже не було тих років, минуле майже стерлося. Вони почали писати нові сторінки своїх спогадів. Їхні зустрічі - радість з присмаком гіркоти. Їхні поцілунки - такі ж жадібні, як і раніше. Його доторки, рухи, його "Я тебе хочу"... Він доводить її до божевілля... до солодкого божевілля.
І кожна наступна зустріч може стати або останньою, або найкращою за всі роки...
Але поки що вони насолоджуються тими зустрічами і одне одним...
5
Коментарі