• Цель YOTTOS: глубинный анализ на результат!
• Задача YOTTOS: быть полезными для Вашего бизнеса! Слышать Ваши потребности! Применять актуальные для Вас решения!
• Рекламное пространство YOTTOS — там, где слышат Вас и знают в лицо Вашего клиента!
• Сеть YOTTOS ежедневно охватывает более 5 млн. уникальных пользователей.
  Показы рекламных объявлений превышают 1 млрд.
  Ежедневное увеличение партнерской сети и тематических площадок.
• Доступность размещения позволяют сфокусироваться на долгосрочном результате.
• Фокусировка с ориентацией на сознательную и восприимчевую аудиторию.
• YOTTOS ориентирована на гибкую эффективность.
• Разработанные инструменты охвата аудитории и точечные настройки показа рекламируемого материала позволяют представить любой продукт максимально эффективно с высокой скоростью отдачи инвестиций.
• Технология «умной рекламы» позволяет показывать рекламу только заинтересованным пользователям, лояльно стимулируя их к покупке.

Вы рекламодатель? Ищите эффективную интернет-рекламу? Желаете раскрутить свой бренд? Хотите продлить жизненные циклы ваших покупок? Слышали что-нибудь о медийных инструментах Yottos для e-commerce? Таргетированная сеть YOTTOS с удовольствием поможет вам найти ответы на подобные вопросы и решить связанные с ними проблемы.YO-MARKETING позволит вывести вашу рекламу на более качественный уровень, привлечет огромное количество заинтересованных пользователей и будет стимулировать их к покупкам. Мы предоставим вам квалифицированную консультацию, применим выигрышную стратегию для реализации вашего проекта и повысим лояльность существующей стратегии, поможем грамотно спланировать ваш бюджет и оперативно запустить рекламную кампанию с дальнейшим отслеживанием её результативности.

Рекламные программы Yottos — это высокая эффективность ваших рекламных кампаний, это предиктивный и динамический ремаркетинг, это исключительно качественный трафик, а также это современные инструменты идентификации пользователей, позволяющие добиваться больших результатов в сфере интернет-маркетинга.

YOTTOS YO-MARKETING — это опыт экспертизы в проведении рекламных кампаний, надежность, качество, оперативность и простота. Мы станем вашим верным другом и надежным помощником на долгие годы!

Если же вы веб-мастер и хотите зарабатывать на своем сайте, для вас подойдет инструмент Yottos GetMyAd.

• Сеть Yottos ежедневно производит более миллиона показов текстовых рекламных блоков.
• Работая на рынке интернет-рекламы с 2006-го года, компания Yottos разработала современные инструменты и эффективные методы обеспечения качественной и стабильной работы системы.
• В сеть входят площадки самых различных тематических категорий, в том числе топ-сегмента.
• Стабильный доход с Ваших площадок.
• Прозрачность отчетности.
• Рекламируются только реальные товары и услуги.
• Индивидуальный подход и персональный менеджер.
• Yottos для вебмастеров — это бесплатная биржа с большими возможностями.
• Система Yottos показывает максимально релевантные рекламные предложения, основываясь на контексте страниц и учитывая интересы и предпочтения пользователей.
• Если у вас есть сайт, который соответствует правилам биржи Yottos, Вы можете принять участие и зарабатывать без всяких рисков и дополнительных денежных вложений.

Вы веб-мастер? У вас есть свой сайт? Думаете, как на нем заработать? Хотите, чтобы ваш качественный трафик оценили по достоинству? Присоединяйтесь к партнерской сети Yottos GetMyAd и начинайте зарабатывать уже сегодня!Мы предоставим вам выгодные условия монетизации ваших сайтов без дополнительных вложений и непредвиденных рисков. Современные технологии позволят вам стать более ценными для рекламодателей. Прозрачная отчетность, стабильная работа системы, индивидуальный подход и персональный менеджер – это то, что реально позволит вам стабильно получать высокий доход со своих интернет-площадок.

Уникальная платформа Yottos YO-MARKETING работает исключительно с целевой аудиторией. В своих партнерских сетях мы рекламируем только реальные товары и услуги. Став участником партнерской сети Yottos GetMyAd, вы не только получите выгоду для себя, но и поможете простимулировать пользователей увидеть интересующий их контент.

Київ пишається своїм метрополітеном! Наші метробудівці вважаються кращими, а ПАТ “Київметробуд” займає вищі позиції у всіх рейтингах. Хоча, нині підприємство переживає не найкращі часи і потребує активної підтримки громади столиці. Адже, кияни вже й забули, коли відкривалися нові станції метро. Спробуємо розібратися в ситуації.

Трохи історії.

ПАТ «Київметробуд» – єдина в Україні організація, яка за 70 років свого існування створила на підземному просторі столиці України ще одне місто. Швидкісні транспортні магістралі з’єднують найвіддаленіші райони Києва. Станції метрополітену викінченої і зручної для людей архітектури споруджені на оптимальних пунктах житлових, промислових і адміністративних районів мегаполісу, яким є Київ.

      

  74 кілометри тунелів і 52 станції – за цими досягненнями в біографії Київметробуду – труд декількох поколінь прохідників, механізаторів, інженерно – технічних працівників.

 У 1949 році, коли ще не всі рани війни загоїла столиця України, перші бригади метробудівців пішли на штурм підземних горизонтів. Через 11 років після початку будівництва було відкрито першу дільницю метро з п’ятьма станціями – «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Вокзальна», «Університет». Третій в країні метрополітен запрацював, прийняв перших пасажирів.

Однак, нині підприємство в скруті, бо до влади прийшло “покоління менеджерів”, яке більше цікавить швидкість проходження фінансових потоків, а не будівництво метро. Саме про це говорили керівники ПАТ.

У прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” відбулася прес-конференція на тему “Через незадовільну роботу змінено склад керівних органів ПАТ “Київметробуд”.

Відеозвіт –

Учасники: голова наглядової ради ПАТ “Київметробуд” Олег Токарев; генеральний директор ПАТ “Київметробуд” Олександр Метелиця; керуючий партнер юридичної фірми “Ілляшев та Партнери”, заслужений юрист України Михайло Ілляшев.

-“Київметробуд”  виграв тендер на будівництво метро на масив “Виноградар”. Сума тендеру – 6 млрд грн. Наприкінці року було отримано аванс – 2,6 млрд грн. За рік, який ми прожили з генеральним директором Кобілем Василем Петровичем, витрачено 1 млрд грн і виконано, але не підписано замовником, роботи на 150 млн грн. Від суми контракту це всього 2,5%. Тому 17 грудня наглядова рада вирішила звільнити Кобілева та призначити на посаду гендиректора Метелицю Олександра Миколайовича”, – повідомив голова наглядової ради “Київметробуду” Олег Токарев.

Ось як події описує преса:

“Організовано провокацію з боку так званих тітушок, які наразі перебувають на підприємстві і, по суті, заволоділи ним. Там забарикадовано паркани, вивезено комп’ютери і техніку”, – розповів Токарев.

У свою чергу керуючий партнер юридичної фірми “Ільяшев та партнери” Михайло Ільяшев повідомив про поширення “низки міфів” про захоплення підприємства та припустив, що “проблему інспірував колишній керівник”.-https://www.epravda.com.ua/news/2019/12/20/655137/

“Ми вважаємо, всю цю проблему інспірував колишній керівник, який із метою втримати своє місце поширює інформацію про нібито конфлікти між акціонерами компанії.

Так, є міноритарні акціонери, які його підтримують, проте депозитарна установа підтвердила законність зборів акціонерів і голосування”, – сказав він, наголосивши, що акціонери компанії не змінилися.

Крім того, сказав Ільяшев, рішення суду, що забороняє зміну керівництва компанії, яке згадують у ЗМІ, відсутнє у вільному доступі. “Як правило, такі “таємні рішення” або не існують взагалі, крім номера справи, або стосуються інших питань”, – додав він.

За словами Токарєва, на зборах акціонерів були присутні, проте не були зареєстровані міноритарні акціонери – Vantaris Ltd. і T&A Industries Ltd., які володіють відповідно 22,7% і 8,3% акцій “Київметробуду”.

“Ми із Володимиром Івановичем (Петренком, екс-гендиректором і акціонером “Київметробуду” – ред) багато років володіємо 46% акцій: 23% – у мене, 23% – у нього.

Далі, 46% перебували весь час у пана Кияшка – російського бізнесмена. Не знаю, якими шляхами він їх придбав. Потім він продав 15%, які потрапили до досить правильного і логічного акціонера, який хотів, щоб “Київметробуд” працював і заробляв.

І ці 15%, і наші 46% провели збори. Усіх на збори пускали, чому не зареєструвався 31%? Вони були, я їх бачив, вони просто сиділи і все. Я не можу нікого змусити”, – додав він.”

Іншими словами, акціонери ПАТ консолідували контрольний пакет акцій 61% проти 31%. Відповідно дещо  переформатували склад наглядової ради, усунули колишнього і призначили на посаду нового гендиректора О.Метелицю.

Всі акціонери залишилися при своїх акціях, змінився лише генеральний директор, який все життя будує метро, вийшовши з команди перевірених часом професіоналів, які відповідно його підтримали.

Отримали силову протидію “напівкримінальних тітушок”, що нахабно захопили адміністративний корпус, “відстороненість” правоохоронних органів і вперте бажання меншості акціонерів – 31%, повністю контролювати підприємство всупереч волі більшості – власників 61% акцій. Враховуючи, що саме тих досвідчених будівельників підтримує високопрофесійний колектив “Київметробуду”.

Відповідно, симпатії киян на боці Героя України В.Петренка, О.Метелиці, О.Токарева – відомих будівельників, які вже побудували десятки станцій метро. І сподіваємося, побудують ще!

Сперше на Виноградар! Потім – на Троєщину!

Реальних власників “Київметробуду” варто дієво підтримати!

Врятуємо “Київметробуд”!

У Львові відбулася презентація антигравітаційної системи рухів людини. Українці першими відкрили властивості організму  взаємодіяти з силами тяжіння землі.

Виявляється, людина здатна виконувати важку фізичну роботу не за рахунок серцевої активності і м’язової напруги, а за рахунок енергетичного потенціалу власного організму.

Саме про це йдеться у фільмі «Людина долає силу тяжіння Землі».

https://www.youtube.com/watch?v=DOGA_lpJH1I&fbclid=IwAR3F86wTdBnD5zi_DJA64m0pIcEfc77c_wMA7pwmiX_GpdH10k75CBjyA9I

Профспілка і рейдери – новий грандіозний

скандал у Мінкультспорті

В Пирогові рейдери за сприяння директорки музею

захопили первинну профспілку.

Новини з Національного музею архітектури у Пирогові:  угрупування під керівництвом генеральної директорки Оксани Повякель вписало нову сторінку в шахрайські схеми – здійснило рейдерське захоплення первинної профспілкової організації «Захист справедливості».

Як таке стало можливим? – спитаєте ви. А яким чином вже третій рік Національний музей безкарно піддається нечуваному пограбуванню? Сколотивши «бригаду», що пов’язана між собою участю у злочинних оборудках, та заручившись «дахом» у попередньому Міністерстві культури, команда «заробітчан» безкарно потрошить бюджет музею та наші з вами кишені, шановні.

Там є і перевірені схеми: будівництво та ремонти з відкатами та за завищеними цінами, незаконна торгівля, «ліві» фіскальні чеки замість квитків, «мертві душі» та багато іншого. Всі ті епізоди фігурують у чисельних кримінальних провадженнях і судових рішеннях…

Але є і «ноу-хау» «бригади»: незаконні зйомки , вирубка цінних дерев заповідного парку та ще кілька лайфхаків, якими зараз займаються правоохоронні органи.

Всій цій бурхливій діяльності дуже заважала незалежна профспілка під керівництвом Тамари Таранушенко.

Принципова позиція голови профспілки ну ду-у-же заважала Повякель з компанією. Як відомо, крадіжки  люблять тишу.

Шантаж, залякування та фізичні погрози з боку керівництва музею не мали наслідків. Складні махінації з штатним розписом та структурою музею остаточно зробили з культурно-просвітницького та наукового закладу «кладовище дерев’яних будиночків», яким керує команда некомпетентних «менеджерів»-крадіїв. Горе-директорці довелось з порушенням всіх можливих норм Закону скоротити посаду, яку обіймала Таранушенко, посадити на аналогічну посаду неосвічену, але «вірну» особу, якою легко керувати завдяки її залежності  від алкоголю.

Суд з поновлення незаконно звільненої голови профспілки триває, а також тривають кримінальні провадження з приводу багаточисленних порушень О. Повякель та її «команди».

Навіть звиклий до неадекватних директорів Музей у Пирогові перебуває в перманентному турбошоці. Такого розмаху аферизму, як при креативній  Повякель тут ще не бачили. Рахунок збитків пішов на мільйони. Очевидно, з цим пов’язані відзнаки гендиректорки з боку попереднього керівництва мінкульту – «любих друзів» Женєчки Нищука та Томочки Мазур.

І от – родзинка на торті: шляхом незаконних оборудок з Нотаріатом та Державним реєстратором компашка аферистів внесла зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України(?!!). Згідно запису, який несподівано з’явився в реєстрі, з 30.09.2019 року головою профспілки раптом значиться уродженець міста Алчевськ Луганської області Возний Дмитро Васильович.

Для ясності скажемо, що Дмитро Возний – завгар музею, вірний боєць Оксани Повякель. Очевидно, за прикладом свого земляка-завгара Януковича, Дмитро Васильович теж вирішив «пожартувати» з Кримінальним кодексом, обравши такий незвичний спосіб рейдерства.

Це вам не землі та заводи захоплювати. Тепер новий «голова профспілки» може спокійно “освоювати” гроші з музейної каси, чим він успішно займався і до «обрання». Якраз цьому «технарю-кулібіну» належить авторство багаторазового друку чеків-квитків з однаковим номером. Сподіваємось технічні здібності цього умільця знадобляться йому в майбутньому на зоні при виготовленні «ширпотребу».-пише блог uamediacen

В Конфедерації незалежних профспілок, куди входить «Захист справедливості», з неабияким здивуванням узнали, що «головою» їхньої профспілкової організації став алчевський  Дмитро Возний, який жодного дня не був навіть членом профспілки(!).

Відповіді на всі ці питання в недалекому майбутньому дадуть правоохоронні органи, а до довгого списку правопорушень злочинного угрупування «Пиріжок» додадуться ще й махінації з Нотаріатом та Державним реєстратором Мінюсту.

Вадим Логвінов, для сайту Енігма

 

Важливо: Кілька журналістів провідних ЗМІ готують інформаційний запит новому Міністру МКМС В.Бородянському з питанням: коли почнеться комплексна перевірка Національного музею народної архітектури і побуту України з відстороненням нинішнього Гендиректора?

Адже, заклад планетарного рівня вже фактично перетворився на музей дров, де фактично щодня знімаються якісь низькосортні серіали і шоу-програми… Додайте умисне затягування з оформленням гектарів (!) заповідної землі, охоронних зон, бюджетні порушення, незаконні звільнення, розвал наукової роботи…

Музей у Пирогові варто негайно очистити і повернути у законні рамки!

Громадськість очікує негайної реакції МКМС!

Патріотичні плакати України.

Арт-директор Музею плакату України, учасник АТО Юрій Нерослік презентував кілька нових робіт, які відразу потрапили до фондів.

Нині Юрій Нерослік вважається одним з кращих плакатотворців світу!

Не забувайте милуватися і картинами цього унікального митця!

Музей плакату

Сайт Музею плакату при журналі “Музеї України”

Оновлення колекції Музею плакату

Реквієм по Мінкульту,

або «кімнати жахів» в національних музеях

Відразу хочу попередити: беручи до уваги моє обурення тим, що робиться в мінкульті, ця стаття буде повністю упередженою і тенденційною. Жодній редакції не рекомендую брати на себе відповідальність за думки автора.

Також, хотів би зустрітись в суді з «героями» цього нарису, куди я міг би запросити пару десятків свідків та притягти купу матеріалів, за якими вони в правовій державі давно повинні бути покарані та відбувати терміни.

Отже, почнемо, браття. Після недовгих роздумів та осяянь нова смарагдова влада об’єднала під одним дахом коня, осла і трепетну лань. Тобто міністерства культури, молоді, спорту і ще чогось, що мало назву «Мінстець». Можна одразу спрогнозувати, що прорив новому міністерству гарантовано. Як не в одному напрямку, так в протилежному.

Я почну з культури. По-перше, мрія багатьох поколінь може збутись – будівлю мінкульту ось-ось можуть здати в оренду. І, якщо її правильно здадуть, на ній, нарешті, з’явиться вивіска: «Прачечная». Між тим, нові очільники об’єднаного міністерства, розчулено спостерігаючи зелену гладь культурного простору, не уявляють, які вибухи болотяного газу там скупчилися.

Першим дзвіночком можна вважати перформенс багато разів заслуженого гурту імені Григорія Верьовки. Коли сіра нудьга у вишиваних одностроях замість одноманітних заяложених варіацій, що вже не сприймаються українським вухом, радісно заспівала лютий трешняк про підпал будинку сусіда (голови Нацбанку), народ стрепенувся: – Так ось яка ти, сучасна українська культура!

Але, державний хор на сумнівній підспівці у блазня – це – квіточки. Це – такий гібридний стиль. В нашому світі багато гібридних речей.  Найцікавіше чекає молодих менеджерів з новими обличчями у царині управління галуззю. Як відомо з багатьох напівтаємних джерел, керівники багатьох установ, в тому числі культури, призначались за гроші. Дав п’ятдесят тисяч іноземних грошей – і ти – очільник національного музею. А люди, що продали тобі посаду, не мають морального права втручатись у твою діяльність. І з’являються такі собі власники і власниці кріпосних душ. Вони можуть карати, милувати, знімати з посад, давати або не давати премії, звільняти – в повній мірі насолоджуватись владою.

В історії Російської імперії була така Салтичиха (Дар’я Салтикова)– поміщиця, яка відзначалася надмірною люттю у мордуванні кріпаків. Можливо, вона робила те, що робили  інші, але потрапила в непотрібний час в непотрібне місце, внаслідок чого замордувала «лише» 130 людей, після чого її заперли в монастир.

Отже, повернемось до наших баранів. Сучасна система трохи захищає громадян від каліцтва та фізичних знущань, але, на жаль,  не захищає від знущань моральних з використанням посадового положення. Багато місяців стояли пікети під Мінкультом Нищука та Кириленка з вимогою розібратись у сучасній «салтиківщині» Історичного музею. Багато звернень було від інших установ, в тому числі Нацмузею архітектури у Пирогові. Нові куратори культури, інформації, молоді та спорту повинні зрозуміти: наскрізь корумпована музейна галузь далі так функціонувати не може. Під загрозою – музейні колекції, які вартують мільярди, будівлі та земля.

Для того, щоб сторонні спостерігачі могли уявити атмосферу, що планує в закладах культури, спробую змалювати портрети двох очільниць музеїв, які ведуть «батл» за звання «музейної Салтичихи». Це, звичайно, відомі вузькому загалу фахівців генеральний директор Національного музею архітектури у Пирогові Оксана Повякель і гендиректор Національного музею історії України Тетяна Сосновська. Не потрібно сприймати гучні скандали довкола цих осіб, як бузу кількох незадоволених працівників. Насправді ці персони уособлюють крайню стадію занепаду музейної галузі та остаточну перемогу профанів над фахівцями. Взагалі, за нормальної системи призначень, ні Повякель, ні Сосновська не могли б ні в якому разі претендувати на посади очільників національних музеїв, флагманів галузі. Одна до призначення працювала в музеї три місяці (!) Друга багато років просиділа в музеї-квартирі свого дядька, і пішла звідти зі скандалом, що мав всі ознаки криміналу. Отже, ці дві особи, як і багато інших, в силу відомих обставин були призначені керівничками. Вони не мали видатних досягнень, не були відомі в музейному або науковому середовищі. Їхні призначення в цивілізованому світі називаються «корупція». За призначенням Сосновської маячать фігури сумнозвісних В’ячеслава  Кириленка та Володимира Бондаренка. Призначення ж Повякель – це якийсь лядський цирк з присвоєннями незаслужених звань, імітацією конкурсу та замовчуванням криміналу з боку фігурантки. За цим сценарієм стоїть Євген Ніщук з вірними збирачами Тамарою Мазур та Юлією Даценко. Аплодисменти. Занавіс.

Керівник, який є профаном, не зможе оцінити працівників з точки зору фаховості. Більше затребувані такі якості, як підлабузництво, хабарництво, вміння угадати бажання керівництва та стукачництво. Ви спитаєте, чий стиль керівництва відповідає даним вимогам?    Відповідь: обох фігуранток. По кількості незаконних звільнень, доган та травлі незгідних працівників обидві дами йдуть ніздря в ніздрю. Обидві аматорки чули, що в основі роботи музеїв лежить виставкова, експозиційна, дослідницька та просвітницька діяльність. Тут також все рівно. Є імітація всього вищезгаданого, без жодних наслідків для музейної науки.

То чим же відрізняються ці дві особи абсолютно різного походження, якщо вони навіть знаходяться в одній ваговій категорії?! Спробуйте, шановні функціонери Міністерства, завітати до кабінету однієї з директорок. Наприклад, Оксана Повякель. В кабінеті – напівтемрява. Горить величезна свіча. На робочих столах – їжа. В закутку сидить генеральна директорка. По території вона майже ніколи не ходить. Інформацію їй зносять «стукачі» з записами розмов на телефони. По території – камери для спостережень. В розмові пані Оксана здебільшого говорить неправду, але часто клянеться власними дітьми і хреститься на ікони зі свічками. Оточення, яке сформувалось за час «царювання» директорки – відповідне вирішуваним задачам. Перший заступник – Артем Палієнко, який, здається, до музею взагалі ніде не працював – організатор незаконних зйомок, дерибану бюджетних надходжень на ремонти та інші «господарські» питання. Ще є бухгалтер та її заступниця Ласюк, які махлюють з фінансами, головний інженер, що організує продаж «лівих» квитків – повний комплект! А, ні, ще забув – відділ народного мистецтва, очолюваний продавчинею пластикових вікон та заступник «по науці» Ігор Паньків – за майже десять років його роботи Національний музей не провів жодної конференції та не видав жодної збірки. Дрім тім! Паноптикум!

Ще новим очільникам галузі хочу порадити уважно вивчити документи, що стосуються музейних земель. Їх, за словами гендиректорки Повякель, десь «загублено». Це може означати, що відбувається жвава торгівля угіддями, які називались «охоронними зонами» скансену. Спостерігаючи, якими темпами рубається заповідний ліс на території музею та потрошаться експонати, можна думати про найгірший варіант розвитку подій.

Отже, в рекордно короткі терміни опанувавши всі шахрайські та злочинні схеми «освоєння» бюджету музею, Оксана Теодозівна Повякель може претендувати на лідерку перегонів? – Не поспішайте – давайте-но завітаємо до «садиби» «барині» Сосновської – в Національний музей історії України – в «кімнату жахів» музею – кабінет Тетяни Сосновської.

Якщо вас допустять в кабінет, ви потрапите в напівтемне приміщення з закритими шторами, на столах недоїдки, документи у безладі розкидані по кабінету. Під столами стоять банки з яйцями, які б’ються «від перестріту». Тож основний напрямок «роботи» пані Сосновської – прийом їжі та окультизм? – Ні, бариня ще дозволяє зайти в кабінет та поскаржитись на колег «наближеним» холуям. Відбувається це за допомогою відео- та аудіо записів, сама пані Тетяна спостерігає за підлеглими в моніторі відеоспостереження. Наближеними до неї є, звичайно, не кращі фахівці (занадто непокірними бувають), та й не кращі представники інтелігенції. Нещодавно «права рука» директорки, Паша Островський, який найближче до тіла поміщиці Тетяни, постраждав від людської черствості – поліція затримала музейного сантехніка за розбещення малолітніх – той зі спущеними штанами бігав по парку за дітьми. Аргументація пана Островського проста: – Хтось же повинен їх навчити життю! Його не зрозуміли – «Вчитель» був взятий під варту, але випущений під заставу в 38000 гривень(!). Адже музей міг постраждати за тривалої відсутності сантехніка! До речі, сантехнік-теліпат на день музеїв нагороджений грамотою(?!).

Ще пані Сосновська, як і її колега Повякель  полюбляє боротись з нелояльною до неї профспілкою. Голова первинної профспілки Володимир Каштанов був тричі звільнений і тричі поновлювався! За час вимушених прогулів внаслідок незаконного звільнення Каштанову та іншим незаконно звільненим сплачено суму, яка скоро сягне кількох мільйонів! До речі, звільнено за час недолугої імітації керівництва рекордну кількість працівників – вже більше, ніж 360 чоловік! Чи потрібно пояснювати, що музейний працівник – здебільшого спеціаліст вузького профілю, інколи унікальний, єдиний в своєму роді. Такого фахівця вирощувати складно і довго, зате зруйнувати його роботу і кар’єру хамськими методами, що на озброєнні у Сосновської – на раз!

В чому ще пані Сосновська неперевершена – в непотрібних закупівлях. Після кожного безглуздого шопінгу на багато бюджетних мільйонів в підвалах музею накопичується дорога непотрібна техніка. Можливо, відповідь потрібно шукати у відкатах?

Про імітацію виставкової діяльності командою Тетяни Сосновської писалось вже дуже багато. Всі розпіарені виставки з залученням та запрошенням «високих» гостей на повірку виявились непрофесійними та безграмотними. І тут – «двійка»! Наукова діяльність при ній теж на «належному» рівні. Про «Школу музейних лідерів» виходила окрема стаття, де описано цей бездарний балаган з поглинанням безумних кількостей їжі та напоїв. Що сказати – «музейні лідери» повинні багато важити! Можна вважати, що при Сосновській музей як наукова установа припинила своє існування.-пише блог https://uamediacent

Що ми маємо в сухому залишку? Дві тітки, які неправильним та нечесним шляхом призначені керувати великими складними колективами, перетворюються на таких собі Салтичих-самодурок. Це закономірний результат. Коли нема конкретної фахової мети, вся діяльність зводиться до заробляння грошей та задоволення своїх амбіцій та комплексів. Повна відсутність концепції розвитку, невміння організувати та вмотивувати колектив, зрештою, повна профнепридатність мали б отримати бодай якусь оцінку кураторів від міністерства. Біда в тому, що профнепридатність одних перегукується з такою самою других. А безвідповідально призначені на  посади керівники, нехтуючи на трудовим, фінансовим, будь-яким законодавство, показують «чудеса» сучасного українського музейного менеджменту. Неадекватні керівнички відверто знущаються над підлеглими. Міністерство культури, очевидно, небезкорисливо, спостерігає за цим музейним трешняком, роблячи вигляд, що це його не обходить. А яка роль в усьому цьому міністерства? Контракт, укладений з горе-директорками, безбожно цими директорками порушується, але вчасно змащені коліщата мінкульту крутяться.

Що ж, задача для нових очільників Міністерства складна, але вирішувана. Потрібно мати силу і волю зламати цю зловісну систему нищення культури. Інакше їх похід у владу буде мати не нульовий, а від’ємний результат. В будь-якому разі, наслідки діяльності горе-керівничок довго будуть даватися взнаки музейній галузі.

В.Логвінов

P.S. Коли стаття була майже написана, прийшла звістка, що Тетяну Сосновську відсторонюють від керівництва музеєм та будуть розслідувати її діяльність на посаді. Що ж, «перша – пішла!». Попкорном запасатись не будемо, але чекаємо результатів та реакції Міністерства та правоохоронців на результати діяльності Оксани Повякель.