Міністр культури, молоді та спорту України — Володимир Бородянський ще не здогадується, які скандальні проблеми залишили йому “папєрєднікі” в музейній галузі…

І дивлячись на тих, хто консультує Міністра, підозрюємо, що реалії стануть йому зрозумілими лише з початком пікетів Незалежної профспілки НМІУ чи коли музейники з Пирогова знову притягнуть на ганок Мінкульту козла…

Маленький огляд.

Найгостріша – критична ситуація в Національному музеї історії України. Тут відбувається якийсь кадровий розгром колись високопрофесійного колективу! Масові незаконні звільнення “неугодних”, відповідно – суди. Поновлення на роботі і компенсації з бюджету держави, що вже, як кажуть, перевищили мільйон гривень…

Про “художества” дивної керівниці музею багато пише преса, а найбільш активна частина “недозвільненого” колективу, згуртувалася в Незалежну профспілку, з членами якої пану Бородянському варто терміново зустрітися! Перший пікет під Мінкультом здатні організувати саме вони. Днів на тридцять… Преса таке любить…

Зрозуміло, вини нової, ще не сформованої, команди Мінкульту у цій ситуації поки що немає, але імідж постраждає… Тому – лише негайна зустріч з профспілковими активістами!

Ось їх свіжий допис в соцмережах – для ознайомлення:

ДРОНИ В МУЗЕЙНІЙ СПРАВІ
З моменту призначення на посаду директора Національного музею історії України Тетяни Сосновської всі, хто примудрився залишитись тут працювати змушені щодня бачити таку кількість божевільних і відверто вульгарних речей, що й дивуватись вже давно перестали.

Якби раптом з’явилось офіційне повідомлення, що нашу планету захопили інопланетяни – співробітники музею були б єдиними, хто спокійно б на це зреагував. Іноді така готовність не лише сприйняти, а й бездумно виконувати будь-яке розпорядження колишнього комсорга викликає стурбованість. Що ці люди будуть робити як воно перестане займати посаду директора? Напевне втратять всяку здатність до самостійного життя.
Але ж комсорг таки здивувала! Усіх. І тих, хто її обожнює і тих, хто може собі дозволити відверто сміятись, коли смішно. А це реально дуже смішно… Питання стосується головного показника музейної життєдіяльності – кількості відвідувачів. Тут «геній» Сосновської подарував нещасному вітчизняному музеєзнавству цілу низку «ноу-хау». І рахування одного відвідувача декілька разів – на кожний поверх окремий квиток, а в музеї чотири поверхи, отже – один перетворюється на чотирьох. І здійснення гуртових закупок квитків генеральною директоркою на чесно «віджаті» у держави «навари». І запровадження політики бонусів до квитка у вигляді неякісної кави у найближчій до музею кав’ярні, з власниками якої «якісь» стосунки.

І ще дуже багато різних махінацій, які не мають стосунку до реального зростання кількості відвідувачів. Але все це вже відпрацьовано, а тут виходячи із різко зміненої політичної ситуації, знову потрібен прорив. А де його взяти? ЯК людей затягти до музею? І тут колишню комсомольську діячку знову виручила здатність мислити «неформатно»!!! А нащо тягти людей до музею, треба зробити тих, хто гуляє територією навколо музею ВІДВІДУВАЧАМИ!!! Музей навколишню територію прибирає, а люди ходять, газони витоптують, отже автоматично щось винні музею!

Тут лише одна малесенька проблема – ЯК їх порахувати? І знову на допомогу прийшла здатність «багатовекторного» мислення по-сосновськи – сфотографувати з допомогою дронів територію, знайти «фірмочку», яка за «відкатики» порахує всіх, хто собак вигулює на території, або пиво п’є в кущах, чи тих же співробітників музею, які йдуть до музейної бібліотеки чи бухгалтерії. І це єдиний випадок, коли наявність значної кількості «бомжів» тішить! Їх можна занести до графи – постійні відвідувачі, які буквально жити не можуть без музею!
Але, все ж таки, лишається одне запитання, яке, на наш погляд, потребує певного уточнення. На території музею діє сумно відома церква, в якій час від часу здійснюють обряди – і хрестини, і відспівування небіжчиків. У першому випадку все зрозуміло, а от коли інша життєва ситуація, як небіжчика рахувати? Формально газон він не витоптує! Але якби не він – усі інші б не прийшли! Тут потрібне ще одне нестандартне директорське рішення. Впевнені, що воно буде знайдене і принесе немало втіхи тим, хто не втратив здатність радіти життю і без відповідних розпоряджень директорки!

Гостра кримінальна ситуація і в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Колишній міністр нахабно призначив туди “правити” свою знайому, що ніколи в музеях, як і в культурі не працювала (крім кількох місяців під керівництвом подруги – відомої стриптизерки Влади Литовченко), не відповідає конкурсним вимогам.

І знову відома пісня – масові звільнення, суди, скандали.

У Музеї в Пирогові є ще й густий кримінальний слід – продаж фальшивих квитків, незаконна вирубка заповідного лісу, фінансові махінації, про що теж багато писала преса. Теж є Незалежна профспілка і люди, які можуть гарно пояснити суть проблем. І з ними теж варто зустрітися…

Враховуючи кількість відкритих кримінальних проваджень – хтось може сісти. І надовго…

Тут розібратися, створити комісію, перевірити, зробити кадрові висновки – і новий конкурс!

Нацзаповідник у Лаврі колотить вже кілька років.

Колишній Мінкульт так і не спромігся провести нормальний конкурс і обрати повноцінного генерального директора. Нині на господарстві якийсь дивний офіцер у відставці, не то КГБ, не то СБУ, не то ФСБ чи ЦРУ? Дуже близький до одіозного нардепа Новинського. Зрозуміло, ніякого стосунку до культури і музеїв не має.

Отже, варто підібрати дуже сильну, патріотично налаштовану кандидатуру на посаду Гендиректора Нацзаповідника у Лаврі, забезпечити проведення конкурсу і перемогти.

Враховуючи, що за повідомленнями преси, в Лаврі фактично відкрито працює резидентура ФСБ РФ, звідки координується вся антиукраїнська підривна діяльність, частина території нахабно захоплена попами УПЦ МП (ФСБ), особа Гендиректора Заповідника є знаковою…

Всі події в Лаврі повинні жорстко відслідковуватися. То дуже проблемне місце…

У Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, завдяки кумівській політиці колишнього міністра Нищука, теж фактично незаконно обраний директор, що ні в культурі, ні в музеях ніколи не працював, ніякої фахової освіти не має.

Як такому дивному, але активному в інтернеті, кадру, можна довіряти збереження унікальних скарбів, страхова вартість яких сягає багатьох мільярдів доларів, музейна громадськість просто не розуміє! Музей світового рівня, а директор – дрібний блогер…

Знову – звільнення професіоналів, суди, дурнувате закриття філії у Жовкві, скорочення співробітників, і одночасне намагання захопити… Жовківський заповідник, що взагалі у іншому підпорядкуванні… З філіями багато питань…

Про те, як піар-блогер підло обійшовся з в.о. директора, донькою творця Галереї, Героя України і колишнього члена редколегії журналу “Музеї України” Бориса Возницького, можна зняти серіал на СТБ…

Це лише побіжний огляд…

Міністру варто зрозуміти значення конкурсних комісій з призначення керівників закладів культури. Там дуже багато питань. Можливо, варто внести правки у відповідний Закон? Хто тим буде займатися?

Україна може втратити сотні регіональних музеїв, бібліотек, клубів, шкіл мистецтв, якими почали опікуватися і фінансувати новостворені територіальні громади. Інтелектуальний і культурний рівень багатьох місцевих “отаманів” дуже схожий на “бацька Лукашенка”. Закрити і зекономити 100 руплів!

Ця тенденція має всі ознаки національної катастрофи.

То чи не варто Мінкульту терміново розробити і подати до парламенту Закон про недоторканність закладів культури? Жорстко ускладнити процедуру ліквідації місцевими органами влади! Адже, такими темпами, за кілька років, регіони залишаться без бібліотек, шкіл мистецтв, БК, музеїв, театрів…

Чи готова команда Бородянського і комітет з культури, який очолює мій однокурсник Сашко Ткаченко, до таких викликів? І це лише в одному секторі відповідальності! А є ще система Мінмолодьспорту, те, що називається Мінстець…

На мою думку, для чогось створили гібридного монстра: Мінкульт самбістів і піаністів. Може варто самбістів відпустити? Мінстеця досить…

Поки що культурологічна громадськість святкує очищення Мінкульту від  випадкових, корупційних кадрів. Хто їх замінить? Може варто якось обговорити кандидатури заступників у публічній площі?

На цей момент постать Володимира Бородянського як міністра, викликає стриманий оптимізм. Є високий рівень довіри і сподівань на оновлення.

З свого боку публічно допоможемо, порадимо, а як треба то і конструктивно покритикуємо.

Потрібні зміни!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, президент медіа-групи, директор Музею плакату України

Презентуємо нові роботи кращого плакатотворця України!

Юрій Нерослік – арт-директор Музею плакату України при журналі “Музеї України”, доброволець 92 бригади ЗСУ, що пройшов Іловайськ. І Щастя…

Плакати Юрій Нерослік почав малювати під час Євромайдану у 2013. Саме тоді він увійшов у команду Музею плакату.

Його роботи мають незбагненну міжнародну популярність. Саме з плакатами Юрія Неросліка українська діаспора десятків країн проводить різноманітні акції. І під ООН, і в Парижі, і в Японії…

Більше 2500 плакатів створив Майстер!

Сотні патріотичних виставок! У тому числі на передовій в зоні АТО-ООС!

Практично всі музеї прифронтової зони мають плакати Неросліка! Хто там був і працював – розуміють що то таке…

Відповідно – ненависть і погрози від путіністів…

Крім плакатів Юрій малює неймовірні картини. То окрема тема. І історія успіху…

Нещодавно Юрій Нерослік повернувся з Музейної експедиції, під час якої нашим Посольствам і місцевим музеям Литви, Латвії, Естонії, Швеції, Фінляндії було подаровано плакатні комплекти. Тривають виставки.

І попри все – глуха блокада колишніми владоможцями. Особливо з Мінкульту. Може хоч нинішня команда В.Бородянського підтримає?

І гарні новини: планується відкриття виставки плакатів і картин Юрія Неросліка просто в серці Києва – на Майдані, в Консерваторії!

Особлива подяка ректору Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського Максиму Тимошенку! Він цінитель творчості Юрія Неросліка. Нещодавно була зустріч. Нині триває робота над плакатною серією про видатних музикантів і композиторів України…

Сподіваємося, на виставці побачимо і нові картини художника.

До речі, Юрій Нерослік нині безробітний. Після контузії має проблеми… Можете підтримати – 5168 7427 1882 4307 Приват

А поки представляємо кілька нових робіт Юрія Неросліка.

Насолоджуйтесь!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату України

Друзі, сьогодні, напередодні початку навчального року, я хотів би розповісти ще про одне досягнення команди ректора Максим Олегович Тимошенко.

Останнім часом ми говоримо про ремонт даху Національної музичної академії імені П.І.Чайковського, про оновлення Оперної студії…
Я думаю, що можу собі дозволити розповісти ще про одну, справді тектонічну зміну в історії Конси, головна заслуга в якій належить саме ректорові Максиму Тимошенку.
Ми сором’язливо мовчимо про те, що кожного року, з незапам’яних часів, на вступних іспитах до НМАУ існували так звані “ректорські списки”, тобто “позвоночнікі”, люди, прийняті “по блату”. Навіть доброї пам’яті Олег Семенович в радянські часи не міг нічого зробити з цим ганебним явищем, бо існувало вище партійне начальство…

Дозвольте доповісти громаді, що цього року, чи не вперше за останні принаймні 80 років, ніяких “ректорських списків” НМАУ не було. Їх просто не існувало.

Вся вступна кампанія була проведена чесно, відкрито і чисто. До складу нашого студентства потрапили тільки ті, хто справді на це заслуговував.
І, за словами однієї розумної людини, ця зміна – чи не найфундаментальніша з усього, що вдалося зробити ректору і його команді за неповних дев’ять місяців.

Меритократія, або власне оцінка тільки таланту і досягнень – ось основний принцип нашої команди.

І справді епохальна подія! Вперше за 62 роки почався ремонт консерваторії.
Максим Тимошенко, ректор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського був в ефірі Чорноморської телерадіокомпанії.

Про аварійний стан будівлі Консерваторії, ремонти, у тому числі студентського гуртожитку, потужну співпрацю з Китаєм, про гордість НМАУ – випускників, про виконання гімну на даху Академії…

Розповідь людини, залюблену у свою справу…

Початок першого за 60 років ремонту будівлі Консерваторії став сенсацією. Ніхто не вірив. Однак, команді ректора НМАУ Максима Тимошенка вдалося владнати всі проблеми і за підтримки китайських партнерів, ремонтні роботи розпочалися.

Практично всі основні ЗМІ України повідомили про цей факт, що викликало деяке здивування колективу Академії, де вже звикли до осмисленої енергійності команди ректора, яка просто виконує передвиборчі обіцянки, оприлюднені рік тому.

Дякуємо за сюжет ТСН!

-Перший ремонт за понад пів століття розпочали у столичній консерваторії. Нині там замість звичних звуків музичних інструментів лунає гуркіт перфораторів і болгарок. Роботи почали зі стріхи та великого залу. В яких умовах доводилось навчатись майбутнім віртуозам – дивіться далі. Випуск ТСН.Ранок за 22 серпня 2019 року

-Від щирого серця хочу подякувати журналістам каналу 1+1 за відзнятий ними сюжет про ремонт даху Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського та небайдужість до нашої alma mater. Ця подія є важливою для нас, адже ми всі щиро вболіваємо за світле майбутнє Академії. Ремонт на даху – це тільки початок великої командної роботи, яка буде зроблена для того, аби наша консерваторія процвітала та розвивалась! – заявив ректор НМАУ Максим Тимошенко.

Музика України

Знову позитивні новини з Музичної Академії! Вперше за шість десятиліть почався ремонт Консерваторії…

-Велична будівля Київської Консерваторії є справжнім символом столиці та і всієї України! – сказав ректор Національної музичної академії України Максим Тимошенко. – Однак, за красивим фасадом чимало недоліків. Тріщини у стінах, іржаві комунікації… Та головне – проблемний дах. Наші співробітники просто не встигають латати діри, скрізь які протікає вода, надуває сніг. “Клаптиковий” ремонт вже не допомагає! Фактично, весь дах став “клаптиковим”. Потрібне комплексне рішення, тобто повноцінний капітальний ремонт приміщення. І є вічна проблема – кошти. Новій команді менеджменту Академії вдалося подолати всі перепони – розпочинається ремонт! За що особлива подяка нашим китайським партнерам! З чим і вітаю всю музичну громадськість!

-Відбулася справді епохальна подія! Вперше за 62 роки, тобто з часу побудови Оперної студії та об‘єднання частково зруйнованого готелю «Континенталь» з будівлею Студії і створення єдиного архітектурного ансамблю Київської консерваторії розпочався ремонт даху!

Нарешті з холодом в аудиторіях та з 76-ма дірами в даху Конси буде покінчено! Доброї пам‘яті Олег Семенович не раз намагався підняти перед тодішнім керівництвом питання аварійного стану даху, але його запити залишалися без відповіді…

Нашій команді ректора Максим Олегович Тимошенко вдалося! Завдяки спільній роботі з китайськими партнерами, завдяки створенню першого в історії ДПП (державно-приватного партнерства) між Китаєм та Україною, де державними партнерами з українського боку виступила НМАУ, а з китайського – Хеншуйський університет та Адміністрація економічної зони Хеншуй, а приватним – компанія Юнчанледі, високоякісний ремонт даху розпочато! Відбір підрядника проводився на конкурсній основі. Хочемо висловити особливу вдячність компанії Юнчанледі та її президенту Чжао Юнчану, оскільки без їхнього внеску ремонт даху розпочати було б неможливо. – повідомив радник Ректора Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського Юрій Луценко.

Команда ректора і далі продовжуватиме працювати на благо нашої Музичної академії!

Варто нагадати, що ще рік тому, в НМАУ відбувалися бурхливі події. В.о.ректора М.О.Тимошенко був незаконно відсторонений від посади, що згодом підтвердив суд. Розпочалися підлі інтриги, брудні інформаційні кампанії…

Однак, колектив Академії, студентство, швидко розібралися в ситуації і на виборах проголосували за нову команду реформаторів ректора Максима Тимошенка! І не жалкують!

Почалися процеси реформ, очищення, оновлення учбового процесу, міжнародні контакти, інформаційна робота. Ремонтується аварійний студентський гуртожиток…

Хоча, залишався найбільший виклик – масштабний капітальний ремонт будівлі Консерваторії.

Зауважте, менше ніж за рік, команда ректора Тимошенко змогла знайти оптимальне рішення і тут! Ремонт розпочався! Сподіваємося, швидко і якісно завершиться у чітко визначені терміни!

Архітектурна перлина, якою є будівля Консерваторії кардинально оновиться і продовжить служити Музиці!

А ми починаємо інформаційний супровід оновлення НМАУ!

сайт “Музика України”

Вперше в історії Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського відбулось вручення дипломів нашим випускникам з Ірану та Китаю.

Я вдячний нашим іноземним партнерам за талановитих, здібних та працьовитих студентів і щиро сподіваюсь на подальшу успішну співпрацю!
Дорогі студенти, я бажаю вам творчого натхнення та наснаги до нових музичних здобутків! Ви – неймовірні, розумні і талановиті! Консерваторія пишається вами!

Today for the first time in the history of the Petro Tchaikovsky National Musical Academy of Ukraine our Chinese and Iranian graduates were awarded diplomas. I am grateful to our foreign partners for talented, capable and hard-working students and sincerely hope for further successful cooperation!
Dear students, I wish you creative inspiration and verve for new musical achievements! You are incredible, smart and talented! The Conservatory is proud of you!

@ Національна музична академія ім. Чайковського

З сайту НМАУ:

Сьогоднішній день відзнаменувався пам’ятною подією для іноземних студентів консерваторії. З рук ректора НМАУ ім. П. І. Чайковського Максима Тимошенка вони отримали дипломи бакалавра та магістра. Взяв участь в урочистій церемонії видатний оперний співак, народний артист СРСР, народний артист України, радник ректора з творчих питань Анатолій Кочерга.

Вперше в історії Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського диплом отримав студент з Ірану.

Пам’ятною медаллю до 105 – річчя від заснування НМАУ ім. П. І. Чайковського відзначив Максим Тимошенко випускницю Музичної Академії з КНР, яка отримала червоний диплом магістра.

Ректор консерваторії подякував за злагоджену роботу відділу по роботі з іноземними студентами та нагородив Пам’ятною медаллю до 105 – річчя від заснування НМАУ ім. П. І. Чайковського завідувача відділом Анатолія Семікозова.

Вітаємо наших іноземних студентів та бажаємо невичерпних сил для здійснення всіх творчих ідей!

http://knmau.com.ua/

Розбитими дорогами Бессарабії, на Одещині, їздить автівка Василя Резніченка. Від села до села.

Кандидат зустрічається з реальними людьми, які розповідають про болючі проблеми краю. Хто і коли їх вирішить? Люди чекають на результат вже сьогодні! Вже скільки років слухають казки політиків…

-Розумію, що по кожному селу на 141 окрузі є свої болючі точки, але в більшості випадків вони десь схожі з нашими, – і потребують вирішення на загальнодержавному рівні.- говорить кандидат у народні депутати України Василь Резніченко, – Ці проблеми глобальні: відсутність питної води, бездоріжжя, каналізація в рекреаційних зонах, створення робочих місць, від чого напряму залежить достаток кожної родини. Це й пошук нових підприємств, розвиток туризму, покращення екології та ряд комплексних заходів, щоб відновити наші колись заможні бессарабські села. Але так, як нам вдалося «перезавантажити» Лиманську ОТГ, потрібно якісно і в максимально стислі терміни змінити Україну. Мабуть, нас теж є за що критикувати, але краще стати поряд, і разом ми зробимо більше гарних справ.

Саме тому у Верховній Раді інтереси місцевих громад мають представляти люди, які знають життя зсередини, які на власному досвіді переконалися, що зміни починати треба з себе. Які вміють аналізувати, мислити стратегічно, прораховувати наперед – і вести за собою інших. Саме тому я і вирішив піти у владу: відстоювати інтереси моїх земляків.
Хотів би звернутися до кожного мешканця Татарбунарського, Кілійського, Білгород-Дністровського районів. 21 липня ви зробите важливе рішення. Почуйте мене: там, у владі, від однієї людини нічого не залежить. Залежить багато, – коли ми разом, спільно, поряд – стаємо до роботи, щоб зробити успішною Україну для наших дітей.
Зробити бессарабський край кращим в Україні, гідним для життя майбутніх поколінь.

-Без перебільшень, найяскравіша виборча кампанія на бессарабських теренах – Василя Резніченка, голови Лиманської ОТГ, що зараз балотується до Верховної Ради по 141 виборчому округу. – зауважила громадська активістка Оксана Піднебесна, – Щодня – мінімум 5 зустрічей, в різних селах Кілійського, Татарбунарського, Білгород-Дністровського районів. Часом в тих місцях, де не ступала нога нині діючого нардепа, чи голови РДА.

Люди втомилися так жити, і хочуть змін. А от чи готові брати на себе відповідальність, і не продаватися за тисячу гривень, – велике питання. Відповідь на яке отримаємо 21 липня…

Бессарабські зустрічі Василя Резніченка тривають…

Україна переможе!

Люди, це ганебно так жити, в наш час, без води, доріг, інтернету!

Хочу підтримати Василий Резниченко, кандидата в депутати по 141 в\о!

Вже 2 роки він працює головою Лиманськоі ОТГ, що в Татарбунарському районі, і робить все можливе й неможливе, щоб людям жилось комфортніше.

На жаль, на рівні голови громади глобальних проблем не вирішити, тому у владі, на моє глибоке переконання, мають бути люди з досвідом роботи у місцевому самоврядуванні. Які добре знають болючі точки, і бачать іх вирішення.

Слідкую за перебігом його виборчоі кампаніі, бачу неймовірну кількість крутих відеосюжетів, що розповідають про життя бесарабців, з якими зустрічається Василь Іванович.

Люди, це ганебно так жити, в наш час, без води, доріг, інтернету!

І це відповідальність не тільки місцевоі влади, а й державноі, яка туди не заглядує віками!

Тому вірю у зміни і бажаю цьому кандидату перемоги на виборах!!!

Публікуємо враження пані Оксани від перебігу передвиборчих подій в окрузі №141 з її сторінки в Фейсбуці:

Голова Татарбунарської РДА Руслан Пітак не просто перевищує свої повноваження посадовця і вживає адмінресурс, щоб підтримати одного з кандидатів по 141 виборчому округу, – а саме Трифона Антова. Він ще й відкрито погрожує одному з лідерів, голові Лиманської ОТГ Василий Резниченко, і стверджує, що будь-яким чином “знайде” йому порушення чи корупцію.
Бо наш Резніченко – вже у трійці лідерів!
Я вже писала, що 13 липня Руслан Пітак організував так звані “дебати”.
До їх організації керівник району долучив працівниць РДА, які в червоних кепочках “волонтерили”, збираючи питання від залу, а коли ми опублікували їхнє фото як доказ, почали писати мені в особистих повідомленнях, щоб я їх ” не позорила”, їм тут “ще работать”! Шановні, то чому ви погоджувались на цю ганьбу?? Вийдіть відкрито і скажіть, що вас змусили!
Руслан Пітак, замість того, щоб визнати, що він перевищує свої повноваження, надаючи для запису відеозвернень свій робочий кабінет представнику Тріфона Антова, сам особисто організовує дебати, замість виконання своїх посадових обов’язків, вже почав підключати фейкові групи, створені спеціально, щоб “мочити” “нашого фаворита”, як він сам висловлюється.
Я одного не розумію, – а вся Татарбунарська адміністрація не розуміє, у що її втягує Пітак? Так, в області нема кому дати оцінку, бо нема голови, але є ще обласна рада, чому мовчать депутати?
А також Комітет виборців України, ОПОРА, ЧЕСНО, – ви бачите, що твориться на 141 виборчому окрузі?!
Прошу рахувати це повідомлення моїм офіційним зверненням.

Відео-

Побувала на дебатах кандидатів в депутати від 141 виборчого округу, в Татарбунарах. Ніколи не думала, що у віддаленому від Одеси містечку може бути так гаряче! Але причини є.
Як і мій колега Сергій Братчук, переконана, що вибори відбуваються з жахливим використанням адмінресурсу.

Руслан Пітак, голова Татарбунарськоі РДА, не тільки влаштував це “шоу” для одного з кандидатів, з яким дружить, а ще й допустив кілька ганебних проколів. Так, наприклад, він дуже активно анонсував проведення цих дебатів на своій сторінці, одночасно з цим на сторінці Трифона Антова (кандидата в депутати) з’явилося відео від його помічника Хмільковського, знятого… в кабінеті того самого Пітака, на робочому місці, з тим самим прапором та картинками на стіні! Уявляєте??

Коли я вчора спитала, що це за дивина відбувається в Татарбунарському районі, і чи голова РДА часом не здає в оренду свій кабінет, і чи він розуміє, що це порушення, – сам Пітак відповів, що він дуже відкрита людина, і в його кабінеті може записувати відео будь-хто. Уявляєте!? Сміх.
Тому, – згідна з Сергієм, що це “дешеве шоу”, постановочний “цирк” був спланований саме в інтересах одного з кандидатів. Звезені люди з Дельжилеру (Дмитрівка, рідне село Антова), дуже активно аплодували своєму кандидату, у залі їх була більшість, аби створити враження підтримки. Але, справжні результати голосування скоро побачимо.
Незважаючи на те вдалося виступити усім, питання були озвучені влучні, люди вимагають підзвітності, хочуть мати можливість відкликати нардепа у випадку, якщо він не працює, і дуже чекають якісних змін. Можу лише побажати людям обирати не крикунів і піарщиків, а тих, хто робить реальні справи.

Бо вчора дізналася, що люди з Борисівки не можуть добитися від РДА шкільного автобуса, щоб діти добирались до школи в райцентр. Руслан Пітак виправдовувався і як завжди обіцяв все “порішать”. От просто цікаво, чому він знаходить час на проведення дебатів, їх організацію, численні відеозаписи, і втягнувся в передбиворчу війну, замість того, щоб вирішити своє пряме завдання на посаді РДА, помогти дітям з освітою??..

Питання риторичне і ще раз доводить, що на ці факти має звернути увагу відповідні органи.
Думай-те??

ВІД ЗАНЕПАДУ ДО ЗМІН

Розгорнуто бурхливі обговорення кандидатів до Верховної Ради. І це дуже вірно: люди мають винести справедливу оцінку, реальний вердикт, кожному з нас, по заслугам.

Вже говорив раніше, що можу звітувати лише за те, що зробив на своєму місці роботи, на посаді голови Лиманської ОТГ. І наголошую, що ці може й невеликі, але й немалі потрібні справи, нам вдалося здійснити завдяки виконавчому комітету, депутатському корпусу, і жителям нашої громади. Ми разом зробили те, що десятиліттями не вирішувалось в Татарбунарському районі, навчились визначати пріоритети і самостійно приймати рішення, що найперше нам потрібно, щоб хоч трохи, але потроху жити краще.
З найважливішого можу перерахувати останні зміни за неповних 2 роки:
– Проведено капітальний ремонт дитячого садка в с. Новоселиця, куди ходять діти з 3-х сіл;
– Пробурили артсвердловину в с. Новоселиця, – враховуючи, що по всій ОТГ джерела прісної води взагалі відсутні;
– Зробили безкоштовне харчування для дітей громади з 1 по 4 класи;
– Переоснащення і повна готовність освітніх закладів до НУШ, – дошки, парти, оргтехніка, заміна мереж;
– Усі комунальні заклади ОТГ переведено на альтернативне паливо (пелети);
– Капітальні ремонти санвузлів у школах громади;
– Наближення послуг до людей, – надаємо їх у прозорих кабінетах, і прагнемо максимальної відкритості надалі;
– Збудували дитячий майданчик, і шукаємо кошти для придбання спортивного інвертаря та гойдалок;
– Завершуємо капітальний ремонт будівлі для молодих спеціалістів, з повним переоснащенням усім систем;
– Розпочали благоустрій рекреаційної зони Катранка: облаштували тротуарні доріжки, встановили урни та лавки;
– Придбали у власність громади спецтехніку для комунальних закладів, два трактори з агрегатами та авто для підвезення мешканцям питної води;
– Власними силами, разом з жителями грейдерували грунтову дорогу, щоб максимально полегшити можливість дістатися людей до райцентру;
– З моєї ініціативи в громаді з’явились комфортні автобуси, для якісного перевезення мешканців громади та сусіднього села Приморське;
– Чекаємо вирішення найболючішоі для нас проблеми: ремонту дороги Білолісся- Расєйка, вона хоч і знаходиться на балансі області, але ми за власні кошти Лиманськоі громади профінансували цей проект, тепер чекаємо виконання обіцяного;
– Почали працювати над головною проблемою Лиманської громади, – розробкою генерального плану. За багато років наші жителі зможуть нарешті оформити у власність свої будинки та земельні ділянки.